Постачальник електричної енергії за вільними цінами
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 27-28, ст.312)
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2189-VIII від 09.11.2017, ВВР, 2018, № 1, ст.1
№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 2628-VIII від 23.11.2018, ВВР, 2018, № 49, ст.399
№ 2712-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 23, ст.89}
{У тексті Закону слова “балансуюча група виробників за “зеленим” тарифом” в усіх відмінках замінено словами “балансуюча група гарантованого покупця” у відповідному відмінку згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1) адміністратор комерційного обліку електричної енергії (далі – адміністратор комерційного обліку) – юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;
2) адміністратор розрахунків – юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг;
3) алгоритм розподілу коштів – порядок розподілу уповноваженими банками коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, що встановлюється Регулятором відповідно до цього Закону;
4) баланс між попитом та пропозицією – задоволення прогнозованого попиту споживачів на електричну енергію без необхідності вжиття заходів для зменшення обсягу споживання;
5) балансуюча група – об’єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об’єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об’єднання;
6) балансуюча група гарантованого покупця – балансуюча група, в якій стороною, відповідальною за баланс, є гарантований покупець;
7) балансуючий ринок електричної енергії (далі – балансуючий ринок) – ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об’єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;
8) безпека постачання електричної енергії – спроможність електроенергетичної галузі забезпечувати потреби споживачів в електричній енергії відповідно до вимог цього Закону;
9) вертикально інтегрований суб’єкт господарювання – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою, що провадить діяльність з передачі та/або розподілу електричної енергії і щонайменше одну з функцій з виробництва або постачання електричної енергії, або група таких осіб, пов’язаних між собою безпосередньо чи опосередковано відносинами контролю, що провадять діяльність з передачі та/або розподілу електричної енергії і щонайменше одну з функцій з виробництва або постачання електричної енергії;
10) виробник електричної енергії (далі – виробник) – суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії;
11) виробництво електричної енергії – діяльність, пов’язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів;
12) відповідальність за баланс – зобов’язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;
13) вільна пропускна спроможність міждержавного перетину (далі – вільна пропускна спроможність) – доступна пропускна спроможність міждержавного перетину за вирахуванням розподіленої на аукціонах величини пропускної спроможності та пропускної спроможності, на яку не поширюється дія вимог статей 38, 39 цього Закону. У розрахунку добової вільної пропускної спроможності враховується невикористана величина пропускної спроможності, розподіленої на попередніх аукціонах;
14) внутрішньодобовий ринок електричної енергії (далі – внутрішньодобовий ринок) – сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку “на добу наперед” та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії;
15) вразливі споживачі – побутові споживачі, визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, які мають право на передбачені законом підтримку для відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії та/або захист від відключення у певні періоди;
16) гарантований покупець електричної енергії (далі – гарантований покупець) – суб’єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов’язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено “зелений” тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством;
{Пункт 16 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
17) двосторонній договір – договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу;
18) диспетчерське управління – оперативно-технологічне управління об’єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки;
19) договір купівлі-продажу електричної енергії на внутрішньодобовому ринку – договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником внутрішньодобових торгів на купівлю-продаж електричної енергії за результатами внутрішньодобових торгів, відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасниками внутрішньодобових торгів прав та зобов’язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних внутрішньодобових торгів;
20) договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку “на добу наперед” (далі – договір на ринку “на добу наперед”) – договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником торгів “на добу наперед” на купівлю-продаж електричної енергії за результатами торгів “на добу наперед”, відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасником торгів “на добу наперед” і оператором ринку прав та зобов’язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних торгів “на добу наперед”;
21) дозволена потужність – максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об’єктом споживача відповідно до умов договору, набута на підставі виконання договору про приєднання або у результаті набуття права власності чи користування на об’єкт (об’єкти);
22) допоміжні послуги – послуги, визначені цим Законом та правилами ринку, які оператор системи передачі закуповує у постачальників допоміжних послуг для забезпечення сталої і надійної роботи об’єднаної енергетичної системи України та якості електричної енергії відповідно до встановлених стандартів;
23) доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів – право на використання пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою експорту та/або імпорту електричної енергії, набуте відповідно до цього Закону;
24) доступ третіх сторін – право будь-якого користувача системи використовувати систему передачі електричної енергії та системи розподілу електричної енергії на заздалегідь і публічно оголошених умовах відповідно до принципів прозорості і недискримінаційності;
25) доступна пропускна спроможність міждержавного перетину (далі – доступна пропускна спроможність) – величина максимальної потужності електричної енергії, що може бути передана з енергетичної системи однієї держави до енергетичної системи іншої держави у відповідному напрямку, за умови гарантованого забезпечення безпеки і надійності функціонування ОЕС України;
26) електрична енергія – енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;
27) електрична мережа – сукупність електроустановок для передачі та/або розподілу електричної енергії;
28) електроенергетика – галузь економіки України, що забезпечує споживачів електричною енергією;
29) електроенергетичне підприємство – суб’єкт господарювання, який здійснює одну з таких функцій: виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії споживачу або трейдерську діяльність;
30) електропостачальник – суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;
31) електростанція – електроустановка або група електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії;
32) електроустановка – комплекс взаємопов’язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;
33) енергоефективність та управління попитом – всеохоплюючий або інтегрований підхід, спрямований на здійснення впливу на обсяг та графік споживання електричної енергії з метою зменшення споживання первинної енергії та максимальних (пікових) навантажень, при цьому перевага надається залученню інвестицій, спрямованих на підвищення енергоефективності та засоби регулювання навантаження, а не інвестиціям у збільшення генеруючих потужностей, якщо перші із зазначених заходів є більш ефективним та економічним варіантом, враховуючи позитивний вплив на навколишнє природне середовище в результаті скорочення споживання енергії та аспекти, пов’язані з безпекою постачання, і пов’язані з ними витрати на розподіл;
34) заборонена зона гідротехнічних споруд – територія, що прилягає до основної огорожі з внутрішнього боку території гідроелектротехнічної споруди, обладнана інженерно-технічними засобами та позначена попереджувальними знаками, а також ділянка водного об’єкта, б’єфу на відстані 500 метрів від греблі гідроелектростанції, позначена знаками, що попереджають про заборону доступу на цю територію сторонніх осіб, суден та плавучих об’єктів;
35) захищені споживачі – споживачі, до яких застосовується особливий режим відключення та/або обмеження електропостачання для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру;
36) заходи управління попитом – комплекс організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування енергосистеми за рахунок керованої тимчасової (обмеженої у часі) зміни споживання електричної енергії на договірних засадах;
37) кліринг на ринку електричної енергії – процес виконання взаємних фінансових вимог та зобов’язань учасників ринку за договорами купівлі-продажу електричної енергії і послуг, що надаються на ринку електричної енергії, у тому числі шляхом неттінгу та за рахунок відповідних фінансових гарантій;
38) комерційний облік електричної енергії – сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку;
39) контрольована зона гідротехнічних споруд – позначена попереджувальними знаками територія бетонних та земельних гребель гідроелектротехнічних споруд і земельних ділянок, розташованих між водосховищами і дренажними каналами;
40) користувачі системи передачі/розподілу (далі – користувачі системи) – фізичні особи, у тому числі фізичні особи – підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;
41) лінійна частина приєднання – електрична мережа для потреб замовника при нестандартному приєднанні від найближчої точки в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) оператора системи розподілу відповідного ступеня напруги до точки приєднання електроустановок замовника;
42) малий непобутовий споживач – споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт;
{Пункт 42 частини першої статті 1 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}
43) міждержавна лінія електропередачі – лінія електропередачі, що перетинає кордон між Україною та іншою державою і з’єднує об’єднану енергетичну систему України з системою передачі суміжної держави;
44) міждержавний перетин – сукупність міждержавних ліній електропередачі та електричних установок, що використовуються для з’єднання об’єднаної енергетичної системи України з системою передачі суміжної держави;
45) надзвичайна ситуація в об’єднаній енергетичній системі України – ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня;
46) небаланс електричної енергії – розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку;
47) непобутовий споживач – фізична особа – підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання;
48) неявний аукціон – механізм міждержавної купівлі-продажу електричної енергії, що передбачає одночасні розподіл пропускної спроможності і купівлю-продаж електричної енергії та визначення відповідної сукупної ціни;
49) нова міждержавна лінія електропередачі – міждержавна лінія електропередачі, будівництво якої не завершено на день набрання чинності цим Законом;
50) нормативно-технічний документ – норми, правила, інструкції та стандарти, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану і експлуатації електричних установок та мереж;
51) об’єднана енергетична система України (далі – ОЕС України) – сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об’єктів електроенергетики, що об’єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом;
52) об’єкт електроенергетики – електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа;
53) обмеження пропускної спроможності міждержавного перетину (далі – обмеження) – ситуація, за якої міждержавний перетин не може прийняти усі фізичні потоки електроенергії, що є результатом експортно-імпортних операцій учасників ринку, через недостатність пропускної спроможності міждержавного перетину та/або системи передачі електроенергії;
54) оператор ринку – юридична особа, яка забезпечує функціонування ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках;
55) оператор системи передачі – юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;
56) оператор системи розподілу – юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;
57) операційна безпека мережі – спроможність електричних станцій, системи передачі та системи розподілу функціонувати в нормальному режимі або якнайшвидше повертатися до нормального режиму роботи, що характеризується гранично допустимими показниками температури, рівнів напруги, струмів короткого замикання, частоти і стійкості;
58) організований сегмент ринку електричної енергії – ринок “на добу наперед”, внутрішньодобовий ринок та балансуючий ринок;
59) особливо важливі об’єкти електроенергетики – об’єкти, що забезпечують стале функціонування ОЕС України, руйнація або пошкодження яких призведе до порушення електропостачання суб’єктів господарювання і побутових споживачів, можливих людських жертв і значних матеріальних збитків;
60) передача електричної енергії (далі – передача) – транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями;
61) перспективне планування – здійснення планування необхідності майбутніх інвестицій у генеруючу потужність, потужність системи передачі та/або потужність системи розподілу на довгострокову перспективу (на п’ять років та більше) для задоволення потреб системи в електроенергії, а також забезпечення постачання електричної енергії споживачам;
62) побутовий споживач – індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об’єднання фізичних осіб – побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);
{Пункт 62 частини першої статті 1 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}
63) послуга із забезпечення розвитку генеруючої потужності – заходи з будівництва нової генеруючої потужності, проведення реконструкції (модернізації) діючої генеруючої потужності, що здійснюються учасниками ринку, визначеними за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону;
64) постачальник допоміжних послуг – учасник ринку, який відповідає встановленим правилами ринку вимогам щодо надання допоміжних послуг та зареєстрований відповідно до правил ринку для надання таких послуг;
65) постачальник послуг комерційного обліку – суб’єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону;
66) постачальник “останньої надії” – визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу;
67) постачальник універсальної послуги – визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов’язання щодо надання універсальної послуги;
68) постачання електричної енергії – продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії;
69) поточний рахунок із спеціальним режимом використання – рахунок, відкритий в одному з уповноважених банків і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону;
70) приєднання електроустановки (далі – приєднання) – надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності;
71) пряма лінія – лінія електропередачі, що з’єднує генеруючий об’єкт виробника з електроустановками споживача та використовується виключно ними;
72) Регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
73) ринок допоміжних послуг – система відносин, що виникають у зв’язку з придбанням оператором системи передачі допоміжних послуг у постачальників допоміжних послуг;
74) ринок електричної енергії – система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам;
75) ринок електричної енергії “на добу наперед” (далі – ринок “на добу наперед”) – сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу;
76) розвиток ОЕС України – нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення об’єктів електроенергетики;
77) роздрібний ринок електричної енергії (далі – роздрібний ринок) – система відносин, що виникають між споживачем електричної енергії та електропостачальником у процесі постачання електричної енергії, а також іншими учасниками ринку, які надають пов’язані з постачанням електричної енергії послуги;
78) розподіл електричної енергії (далі – розподіл) – транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії;
79) розподілена генерація – електростанція встановленої потужності 20 МВт та менше, приєднана до системи розподілу електричної енергії;
80) сертифікація оператора системи передачі – підтвердження рішенням Регулятора виконання суб’єктом господарювання вимог щодо відокремлення та незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;
81) система передачі електричної енергії (далі – система передачі) – система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електричної енергії;
82) система розподілу електричної енергії (далі – система розподілу) – система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії;
83) системні обмеження – обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування ОЕС України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку;
84) споживач – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
85) ставка плати за лінійну частину приєднання – вартість створення одиниці довжини електричної мережі від найближчої точки в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) оператора системи розподілу відповідного ступеня напруги, від якої необхідно здійснювати будівництво електричних мереж, до точки приєднання електроустановок замовника;
86) ставка плати за нестандартне приєднання потужності – встановлене Регулятором для кожного оператора системи розподілу значення складової вартості послуги з приєднання 1 кВт потужності, яке диференціюється за такими показниками:
тип електроустановки, що приєднується (електроустановка, призначена для виробництва електричної енергії, електроустановка, призначена для споживання електричної енергії);
категорія надійності електропостачання;
ступінь напруги у точці приєднання (110/35/10(6)/0,4 кВ);
замовлена потужність;
місцезнаходження електроустановки заявника (міська або сільська місцевість);
завантаженість трансформаторної підстанції;
87) ставка плати за стандартне приєднання – встановлене Регулятором на визначений строк для кожного оператора системи розподілу значення вартості послуги з приєднання 1 кВт потужності;
88) стандартне приєднання – приєднання електроустановки замовника до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенем потужності:
перший ступінь – до 16 кВт включно;
другий ступінь – від 16 кВт до 50 кВт включно;
89) сторона, відповідальна за баланс, – учасник ринку, зобов’язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи);
90) торги електричною енергією на внутрішньодобовому ринку (далі – торги на внутрішньодобовому ринку) – процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію після завершення торгів на ринку “на добу наперед” та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії відповідно до правил внутрішньодобового ринку;
91) торги електричною енергією на ринку “на добу наперед” (далі – торги “на добу наперед”) – процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів наступної за днем проведення торгів доби відповідно до правил ринку “на добу наперед”;
92) трейдер – суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу;
93) універсальна послуга – постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України;
94) уповноважений банк ринку електричної енергії (уповноважений банк) – будь-який банк, у статутному капіталі якого не менше 75 відсотків акцій (часток) належать державі, що відповідає визначеним Кабінетом Міністрів України вимогам та віднесений Кабінетом Міністрів України до переліку уповноважених банків і має право здійснювати обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників ринку;
{Пункт 94 частини першої статті 1 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
95) постачальник послуг з балансування – учасник ринку, який відповідає вимогам правил ринку щодо участі у балансуванні обсягів виробництва (відпуску), імпорту та споживання, експорту електричної енергії, що здійснюється на балансуючому ринку, та зареєстрований для участі у балансуванні;
96) учасник ринку електричної енергії (далі – учасник ринку) – виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;
97) явний аукціон – механізм розподілу пропускної спроможності, за яким надається доступ до пропускної спроможності та визначається ціна за цей доступ, за винятком купівлі-продажу електричної енергії.
Стаття 2. Правові основи функціонування ринку електричної енергії
На виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003, Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.
1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;
2) правилами ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку;
3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;
4) кодексом комерційного обліку;
5) правилами роздрібного ринку;
6) іншими нормативно-правовими актами.
Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.
Правила ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором.
Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.
Правила ринку, правила ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, кодекси системи передачі та систем розподілу, кодекс комерційного обліку, правила роздрібного ринку, інші нормативно-правові акти та рішення, що можуть вплинути на конкуренцію, підлягають погодженню з Антимонопольним комітетом України.
Антимонопольний комітет України надає Регулятору інформацію про результати розгляду проектів зазначених нормативно-правових актів протягом одного місяця з дня їх надходження до Антимонопольного комітету України.
Якщо відповідно до цього Закону передбачається надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів у будь-якій формі, надавачі державної допомоги повинні отримати рішення Антимонопольного комітету України у порядку, встановленому Законом України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”.
Кодекс системи передачі має відповідати вимогам нормативно-правових актів Енергетичного Співтовариства.
Проекти зазначених нормативно-правових актів та проекти змін до них оприлюднюються для проведення консультацій з учасниками ринку не менш як за один місяць до їх прийняття.
Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб’єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети – задоволення загальносуспільного інтересу.
Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб’єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб’єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.
Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб’єктів владних повноважень не можуть призводити:
до юридичного або фактичного обсягу прав та обов’язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов’язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;
до юридичного або фактичного обсягу прав та обов’язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов’язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.
Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 3. Принципи функціонування ринку електричної енергії
1) забезпечення енергетичної безпеки України;
2) забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їхніх прав та інтересів;
3) створення умов безпечної експлуатації об’єктів електроенергетики;
4) збереження цілісності, забезпечення надійного та ефективного функціонування ОЕС України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею;
5) забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії;
6) розвитку міждержавних перетинів з енергосистемами суміжних держав;
7) енергоефективності та захисту навколишнього природного середовища;
8) сприяння розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики;
9) добросовісної конкуренції;
10) рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії;
11) вільного вибору електропостачальника споживачем;
12) недискримінаційного і прозорого доступу до системи передачі та систем розподілу;
13) недискримінаційної участі в ринку електричної енергії;
14) незалежного державного регулювання;
15) недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати;
16) відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів і нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку;
17) співробітництва та інтеграції ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях.
Стаття 4. Договірне забезпечення функціонування ринку електричної енергії
1) двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір);
2) про участь у ринку “на добу наперед” та/або внутрішньодобовому ринку;
3) про купівлю-продаж електричної енергії на ринку “на добу наперед”;
4) про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку;
5) про участь у балансуючому ринку;
6) про врегулювання небалансів;
7) про надання послуг з розподілу;
8) про надання послуг з передачі;
9) про надання допоміжних послуг;
10) про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
11) про приєднання до системи передачі;
12) про приєднання до системи розподілу;
13) про доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів;
14) про постачання електричної енергії споживачу;
15) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг;
16) про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”;
17) про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;
18) про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом;
18–1) про купівлю-продаж електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку;
{Частину першу статті 4 доповнено пунктом 18–1 згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
19) інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Розділ II
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА, РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ ТА БЕЗПЕКА ПОСТАЧАННЯ
Стаття 5. Державна політика в електроенергетиці
1) забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії;
2) створення умов для ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії та його розвитку;
3) забезпечення умов та застосування заходів для розвитку енергоефективності в електроенергетиці, управління попитом та енергозаміщення;
4) сприяння виробництву електричної енергії з альтернативних джерел енергії та розвитку розподіленої генерації і обладнання для акумулювання енергії;
5) захист навколишнього природного середовища;
6) створення умов для залучення інвестицій в електроенергетику, спрощення доступу до інформації та адміністративних процедур;
7) стимулювання застосування інноваційних технологій;
8) захист прав споживачів;
9) інтеграцію ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях.
1) затвердження Енергетичної стратегії України;
2) визначення вимог до уповноваженого банку та переліку уповноважених банків ринку електричної енергії;
3) утворення оператора ринку, гарантованого покупця;
4) прийняття рішення про покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та умов (порядку) виконання таких спеціальних обов’язків;
5) затвердження порядку проведення конкурсу з визначення постачальників універсальних послуг, постачальників “останньої надії”;
6) затвердження порядку надання звільнення, передбаченого статтею 24 цього Закону;
7) затвердження порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам;
8) затвердження річного прогнозного паливно-енергетичного балансу;
9) затвердження порядку проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та заходів з енергоефективності/управління попитом;
10) затвердження особливостей регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов’язаних з продажем електричної енергії на тимчасово окуповану територію, а також відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території України;
10–1) затвердження порядку проведення аукціону з розподілу квот підтримки, встановлення річних квот підтримки;
{Частину третю статті 5 доповнено пунктом 10–1 згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
11) інші повноваження, визначені законами.
1) формування та реалізація державної політики в електроенергетичному комплексі з урахуванням положень Енергетичної стратегії України;
2) формування державної політики з нагляду (контролю) у сфері електроенергетики;
3) розроблення державних цільових програм;
4) розроблення і затвердження правил безпеки постачання електричної енергії та здійснення моніторингу безпеки постачання електричної енергії;
5) розроблення і затвердження галузевих технічних регламентів відповідно до Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”;
6) затвердження нормативних характеристик технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами;
7) погодження інвестиційних програм оператора системи передачі та операторів систем розподілу;
8) розроблення порядку формування прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України;
9) формування та затвердження прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України;
10) здійснення в межах своєї компетенції науково-технічної політики в електроенергетичному комплексі;
11) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом, іншими законами України та покладених на нього Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, має право отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання ним своїх повноважень відповідно до вимог цього Закону.
Перелік відомостей та порядок їх надання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державної статистики.
Стаття 6. Державне регулювання ринку електричної енергії
1) сприяння співпраці з Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами у сфері енергетики інших держав – сторін Енергетичного Співтовариства, становленню конкурентного єдиного ринку електричної енергії в рамках Енергетичного Співтовариства з урахуванням інтересів забезпечення безпеки постачання електричної енергії та сталості навколишнього природного середовища, ефективному відкриттю ринку електричної енергії для всіх покупців держав – сторін Енергетичного Співтовариства;
2) забезпечення належних умов для ефективного і надійного функціонування електричних мереж з огляду на довгострокові цілі розвитку;
3) розвиток конкуренції та забезпечення належного функціонування регіональних (міжнародних) ринків у рамках Енергетичного Співтовариства, зокрема єдиного ринку Енергетичного Співтовариства, з метою досягнення цілей, зазначених у пункті 1 цієї частини;
4) усунення перешкод та обмежень для торгівлі електричною енергією між учасниками ринків держав – сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема забезпечення належного рівня пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою задоволення попиту і посилення інтеграції ринків електричної енергії держав – сторін Енергетичного Співтовариства, що сприятиме міждержавній торгівлі електричною енергією в рамках Енергетичного Співтовариства;
5) сприяння розвитку безпечної, надійної та ефективно функціонуючої ОЕС України, орієнтованої на потреби покупців, що дозволить забезпечити недискримінаційний доступ до неї існуючих та потенційних користувачів системи, достатність потужності для потреб ринку електричної енергії та її енергоефективність, а також інтеграцію до систем розподілу розподіленої генерації та виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії;
6) забезпечення простих і необтяжливих умов приєднання та доступу до електричних мереж для нових користувачів системи, зокрема усунення бар’єрів, що можуть перешкоджати доступу нових покупців та виробників електричної енергії, у тому числі тих, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії, шляхом встановлення порядку формування плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу відповідно до цього Закону;
7) забезпечення короткострокових та довгострокових стимулів для оператора системи передачі, операторів систем розподілу та користувачів системи з метою підвищення ефективності експлуатації енергосистеми та інтеграції ринку електричної енергії;
8) створення передумов для отримання покупцями економічних вигод від ефективного функціонування ринку електричної енергії шляхом сприяння конкуренції на ринку електричної енергії та реалізації дієвих механізмів захисту прав споживачів;
9) сприяння досягненню високих стандартів виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії, захисту вразливих споживачів та налагодження процесу обміну даними, необхідними для реалізації споживачами права на зміну електропостачальника.
1) ліцензування господарської діяльності у сфері електроенергетики відповідно до вимог цього Закону та контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності;
2) затвердження ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності у сфері електроенергетики, ліцензування яких належить до повноважень Регулятора;
3) прийняття рішення про сертифікацію оператора системи передачі або про відмову у сертифікації;
4) затвердження правил ринку, правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
5) затвердження та моніторинг виконання плану розвитку системи передачі на наступні 10 років та планів розвитку систем розподілу, оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву;
6) затвердження:
методики (порядку) формування цін на універсальні послуги;
методики розрахунку ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг;
методики (порядку) формування кошторису гарантованого покупця;
методики розрахунку ціни (тарифу) на послуги постачальника “останньої надії”;
методик (порядків) формування цін на допоміжні послуги;
методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії;
методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;
методики (порядку) формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
методик (порядків) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу;
ставок плати за приєднання потужності та ставок плати за лінійну частину приєднання;
переліку поточних рахунків із спеціальним режимом використання;
правил, порядків та умов, визначених цим Законом;
типових та примірних договорів, визначених цим Законом;
форм звітності учасників ринку (крім споживачів);
7) встановлення:
цін (тарифів) на послуги постачальника універсальної послуги, постачальника “останньої надії” у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону;
тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
тарифів на послуги з передачі електричної енергії;
тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;
алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання;
граничних нижніх меж обсягів обов’язкового продажу та купівлі електричної енергії на ринку “на добу наперед” відповідно до цього Закону;
економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах;
8) визначення:
необхідності та вимог щодо проведення обов’язкового аудиту роботи ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також розрахунків на цих ринках;
вимог щодо захисту, надання, розкриття та оприлюднення інформації учасниками ринку;
9) забезпечення дотримання оператором системи передачі та операторами систем розподілу, а також іншими учасниками ринку (крім споживачів) їхніх зобов’язань за цим Законом, у тому числі щодо співпраці та взаємодії з учасниками ринків електричної енергії інших держав – сторін Енергетичного Співтовариства;
10) здійснення моніторингу:
функціонування ринку електричної енергії та його сегментів;
рівня та ефективності відкриття ринку електричної енергії, прозорості та конкуренції на ринку електричної енергії (у тому числі цін за двосторонніми договорами та цін на організованих сегментах ринку, цін для побутових споживачів, включаючи практику застосування умови попередньої оплати), показників зміни електропостачальника, практики відключень, рівня цін та якості робіт з технічного обслуговування, скарг споживачів, у тому числі побутових споживачів, а також будь-яких практик, що призводять до спотворення або обмеження конкуренції на ринку електричної енергії;
рівня прозорості діяльності учасників ринку, в тому числі дотримання учасниками ринку (крім споживачів) зобов’язань щодо розміщення/оприлюднення інформації;
дій оператора системи передачі з управління обмеженнями, у тому числі системними;
дотримання правил розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;
виконання оператором системи передачі та операторами систем розподілу вимог щодо недискримінаційного доступу до електричних мереж, строків виконання приєднання та ремонтних робіт;
застосування тарифів, інших платежів, пов’язаних з доступом до електричних мереж, а також моніторинг застосування та забезпечення дотримання методик (порядків) визначення таких тарифів та платежів;
використання оператором системи передачі доходів, отриманих від розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;
технічного співробітництва оператора системи передачі з Європейською мережею операторів системи передачі (ENTSO-E) та запровадження механізмів компенсації між операторами систем передачі в рамках такого співробітництва;
виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на відповідність вимогам, встановленим цим Законом та іншими актами законодавства;
застосування положень договорів, що обмежують конкуренцію на ринку електричної енергії (зокрема умов договорів, що перешкоджають укладенню непобутовими споживачами декількох двосторонніх договорів одночасно або обмежують їх у праві вибору електропостачальника);
дотримання електропостачальниками вимог щодо розгляду звернень та претензій споживачів електричної енергії з питань, що стосуються надання послуг з постачання електричної енергії;
достатності інвестицій у розвиток генеруючих потужностей для цілей забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
виконання функцій та обов’язків учасниками ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
11) нагляд за дотриманням оператором системи передачі, операторами систем розподілу, вертикально інтегрованими суб’єктами господарювання вимог щодо відокремлення і незалежності, встановлених цим Законом;
12) затвердження, перегляд та здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм оператора системи передачі та операторів систем розподілу;
13) повідомлення Антимонопольного комітету України про факти, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку електричної енергії;
14) розгляд скарг і вирішення спорів, що виникають на ринку електричної енергії;
15) спільно з іншими суб’єктами владних повноважень забезпечення ефективного застосування заходів захисту прав споживачів, у тому числі передбачених цим Законом;
16) встановлення показників якості послуг електропостачання, моніторинг їх дотримання, визначення умов, порядку та розмірів відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання встановлених показників якості послуг;
17) забезпечення доступу до інформації про обсяги та інші показники споживання електричної енергії споживачем у порядку та на умовах, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства;
18) участь у забезпеченні захисту вразливих споживачів, зокрема шляхом врахування у відповідних нормативно-правових актах особливостей взаємовідносин учасників ринку з такими споживачами;
19) сприяння налагодженню процесу обміну даними для забезпечення розвитку ринку електричної енергії;
20) здійснення інших повноважень, передбачених законом.
1) отримувати інформацію, необхідну для належного виконання функцій, передбачених законом, від будь-якого суб’єкта владних повноважень, учасників ринку електричної енергії (крім споживачів);
2) ініціювати консультації та громадські обговорення;
3) ініціювати і проводити розслідування щодо функціонування ринку електричної енергії в Україні, приймати рішення про вжиття заходів для сприяння ефективній конкуренції на ринку електричної енергії та забезпечення його належного функціонування;
4) видавати обов’язкові для виконання учасниками ринку рішення;
5) накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів), які порушили свої зобов’язання відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
6) вживати заходів для запобігання неефективному функціонуванню ринку електричної енергії, зокрема внаслідок дій та будь-якої поведінки учасників ринку, спрямованих на завищення цін та заподіяння економічної шкоди споживачам;
7) вимагати від відповідних операторів підготовки змін до правил ринку, правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу комерційного обліку, правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою дотримання принципу пропорційності і недискримінаційності;
8) встановлювати тимчасові тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, у разі якщо оператор системи передачі, оператор системи розподілу у строк, визначений законодавством, не надав розрахунки відповідних тарифів для їх встановлення Регулятором, а також приймати рішення про механізм надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових;
9) запроваджувати регуляторний облік для встановлення тарифів, визначення регуляторної бази активів, врахування фінансових та капітальних інвестицій, проведення регуляторного аудиту;
10) розглядати скарги і вирішувати спори відповідно до цього Закону;
11) проводити перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) відповідно до цього Закону.
Стаття 7. Ціноутворення (тарифоутворення) на ринку електричної енергії
1) тарифи на послуги з передачі електричної енергії;
2) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії;
3) тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
4) ціни на універсальні послуги, ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником “останньої надії”, в частині методик (порядків) їх формування;
5) ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника “останньої надії” у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону;
6) ціни на допоміжні послуги у випадках, передбачених статтею 69 цього Закону;
7) ставки плати за приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання;
8) “зелені” тарифи;
9) інші тарифи та ціни в рамках покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону.
1) недискримінаційними;
2) прозорими;
3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.
1) сприяти ефективній торгівлі електричною енергією та розвитку конкуренції на ринку електричної енергії;
2) створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу;
3) стимулювати учасників ринку електричної енергії до підвищення ефективності функціонування ОЕС України, інтеграції ринку електричної енергії і забезпечення безпеки постачання електричної енергії, а також впровадження новітніх технологій у виробничу та управлінську діяльність таких суб’єктів;
4) стимулювати споживачів електричної енергії до ефективного її використання.
Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, не повинні:
допускати перехресного субсидіювання між користувачами системи;
обмежувати ліквідність ринку електричної енергії;
перешкоджати міждержавній торгівлі електричною енергією.
Рішення Регулятора про встановлення таких цін, тарифів та ставок підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора.
Стаття 8. Ліцензування господарської діяльності на ринку електричної енергії
Регулятор повинен повідомити заявника про причини відмови у видачі ліцензії.
Стаття 9. Державний енергетичний нагляд в електроенергетиці
1) здійснення державного енергетичного нагляду за електричними установками і мережами учасників ринку (крім споживачів);
2) здійснення державного енергетичного нагляду за дотриманням учасниками ринку (крім споживачів) вимог правил та інших нормативно-правових актів і нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, а саме за:
забезпеченням надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам;
відповідністю схем електропостачання (зовнішніх та внутрішніх) категорійності споживачів та їхніх струмоприймачів;
наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об’єктах споживачів електричної енергії першої категорії і особливої групи першої категорії з надійності електропостачання;
організацією та періодичністю проведення спеціальної підготовки працівників, які забезпечують оперативно-технологічне управління і технічне обслуговування обладнання на об’єктах електроенергетики, періодичністю перевірки рівня знань зазначених працівників щодо вимог відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
дотриманням встановленого нормативними документами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам;
дотриманням особливого режиму відключення та/або обмеження електропостачання захищених споживачів;
забезпеченням належного технічного стану елементів обладнання системної протиаварійної автоматики, встановлених у учасників ринку (у тому числі споживачів);
3) участь у роботі комісій з розслідування причин і наслідків аварій і пожеж на обладнанні електричних мереж учасників ринку, які призвели до порушення режимів роботи інших учасників ринку;
4) надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, висновку щодо пріоритетності технічних рішень для розвитку системи передачі та систем розподілу, передбачених проектами інвестиційних програм оператора системи передачі та операторів систем розподілу, а також результатів перевірок здійснення учасниками ринку реконструкції та модернізації енергетичного обладнання електричних станцій;
5) виконання інших функцій відповідно до цього Закону.
1) вимагати від учасників ринку усунення виявлених порушень вимог відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
2) видавати учасникам ринку обов’язкові для виконання розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
3) фіксувати процес проведення державного енергетичного нагляду чи кожну окрему дію за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки;
4) застосовувати відповідно до законодавства штрафні санкції до учасників ринку за порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
5) складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
6) ініціювати зупинення експлуатації електричних установок і мереж шляхом подання відповідного позову до суду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації;
7) вимагати від учасників ринку, їх посадових осіб припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного енергетичного нагляду;
8) одержувати від учасників ринку, їх посадових осіб на письмовий запит безоплатно відповідно до законодавства необхідну для виконання покладених на нього завдань інформацію з питань, що виникають під час здійснення державного енергетичного нагляду;
9) надавати учасникам ринку консультаційну допомогу та розглядати спірні питання, що виникають між учасниками ринку, у межах своєї компетенції;
10) надавати висновок щодо технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання за письмовим зверненням заявника;
11) одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів електроенергетики та споживачів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
12) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;
13) здійснювати у встановленому законодавством порядку претензійну та позовну роботу, спрямовану на реалізацію його повноважень відповідно до Конституції та законів України.
Стаття 10. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб’єктами електроенергетики
1) погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об’єктів електроенергетики виходячи з інтересів територіальної громади;
2) участь у розробленні планів розвитку систем розподілу електричної енергії на підпорядкованій їм території;
3) участь у розробленні і реалізації системи заходів щодо роботи об’єктів електроенергетики у разі виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України;
4) сприяння розвитку електроенергетики в регіоні.
Стаття 11. Антимонопольні обмеження
Стаття 12. Особливості умов праці в електроенергетиці
{Частина дев’ята статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018}
Стаття 13. Страйки на підприємствах електроенергетики
Стаття 14. Охорона навколишнього природного середовища
Стаття 15. Регіональне співробітництво
Регіональне співробітництво має сприяти гармонізації нормативної бази та розвитку обмінів електричною енергією між державами, координованому розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів на основі недискримінаційних ринкових рішень, регіональній інтеграції ринку “на добу наперед”, механізмів балансування та резервування потужності.
Стаття 16. Безпека постачання електроенергії
1) критерії/види порушень безпеки постачання електричної енергії;
2) заходи із забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
3) заходи, що вживатимуться у випадках ризику порушення безпеки постачання електричної енергії;
4) заходи, що вживатимуться у разі порушення безпеки постачання електричної енергії;
5) заходи, обов’язкові до вжиття учасниками ринку (крім споживачів) для забезпечення безпеки постачання електричної енергії захищеним споживачам;
6) процедуру ініціювання вжиття необхідних заходів;
7) порядок застосування необхідних заходів і строк їх дії;
8) порядок інформування про вжиття необхідних заходів;
9) обов’язки та відповідальність суб’єктів владних повноважень та учасників ринку щодо забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
Такі правила повинні бути прозорими, такими, що заздалегідь не передбачають неможливість їх виконання, не спотворюють конкуренцію на ринку електричної енергії та впливають на торгівлю на ринку електричної енергії лише тією мірою, що необхідна для відновлення безпеки постачання електричної енергії. Такі правила повинні не створювати надмірних зобов’язань для учасників ринку та мінімізувати негативні наслідки для функціонування ринку електричної енергії.
У разі якщо вжиття відповідних заходів на національному рівні не забезпечить відновлення безпеки постачання електричної енергії, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов’язаний повідомити Секретаріат Енергетичного Співтовариства для вжиття необхідних заходів на міжнародному рівні.
Протягом дії режиму надзвичайної ситуації в ОЕС України оператору системи передачі надаються повноваження із застосування надзвичайних заходів відповідно до кодексу системи передачі.
У разі виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України електроенергетичні підприємства зобов’язані діяти відповідно до кодексу системи передачі та виконувати оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі.
Стаття 17. Операційна безпека постачання
Під час розроблення зазначених стандартів оператор системи передачі має провести громадські обговорення та консультації із зацікавленими сторонами в Україні та за кордоном, якщо такі стандарти мають вплив на енергосистеми суміжних держав.
Стандарти операційної безпеки встановлюють положення щодо:
1) забезпечення надійності електричних мереж і зв’язків між ОЕС України та енергетичними системами інших держав;
2) планування розвитку ОЕС України;
3) визначення технічних параметрів експлуатації обладнання електричних мереж;
4) обміну інформацією про функціонування електричних мереж, у тому числі з операторами систем передачі суміжних держав.
Оператор системи передачі здійснює моніторинг за дотриманням стандартів операційної безпеки.
Стаття 18. Якість електропостачання
Стаття 19. Баланс попиту та пропозиції на електричну енергію
1) правила ринку та правила ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку мають створювати умови для забезпечення об’єктивних цінових сигналів для виробників та споживачів електричної енергії;
2) оператор системи передачі має забезпечити необхідний резерв генеруючих потужностей для цілей балансування та/або застосувати еквівалентні ринкові заходи.
1) створення умов для спрощення будівництва нових генеруючих потужностей та виходу на ринок нових виробників;
2) неперешкоджання укладенню договорів з умовою переривчастого постачання;
3) неперешкоджання укладанню договорів з різними строками виконання для виробників і покупців;
4) заохочення використання технологій управління попитом у режимі реального часу;
5) заохочення заходів з енергозбереження;
6) застосування тендерних процедур для залучення нових інвестицій в генеруючі потужності на засадах прозорості та недискримінаційності.
Порядок підготовки, зміст та методологічні засади підготовки звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей визначаються кодексом системи передачі.
Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей охоплює сценарну оцінку прогнозних балансів потужності та електроенергії ОЕС України на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу з урахуванням, зокрема, структурних, економічних, ринкових, екологічних умов, заходів з управління попитом та енергоефективності, з дотриманням стандартів операційної безпеки.
Такий звіт має включати:
1) опис сценаріїв розвитку;
2) методологію моделювання попиту/пропозиції на електричну енергію та роботи ОЕС України;
3) аналіз основних тенденцій розвитку генеруючих потужностей та навантаження;
4) оцінку ризиків ОЕС України у разі настання критичних умов з використанням відповідних критеріїв оцінки;
5) результати розрахунків режимів роботи ОЕС України за найгіршими сценаріями та заходи із запобігання дефіциту генеруючої та передавальної потужності.
Органи державної влади, Регулятор, суб’єкти ринку відповідно до своїх повноважень повинні надавати на запит оператора системи передачі інформацію, необхідну для підготовки звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей.
Оператор системи передачі повинен забезпечити нерозголошення комерційної інформації, отриманої при підготовці звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей.
Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей затверджується Регулятором та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті оператора системи передачі.
Стаття 20. Моніторинг безпеки постачання
1) баланс попиту та пропозиції на ринку електричної енергії;
2) рівень очікуваного попиту на електричну енергію та передбачених додаткових генеруючих потужностей, запланованих або що будуються;
3) якість та рівень технічного обслуговування електричних мереж;
4) заходи щодо покриття максимального навантаження та недопущення дефіциту генеруючих потужностей.
Цей звіт має включати інформацію про:
1) результати моніторингу питань відповідно до частини першої цієї статті, а також прийняті або заплановані заходи, спрямовані на вирішення цих питань;
2) загальну спроможність енергосистеми із забезпечення поточного та прогнозованого попиту на електричну енергію;
3) безпеку мережі та якість електропостачання;
4) прогнозний баланс попиту та пропозиції електричної енергії на наступні п’ять років;
5) прогнози щодо безпеки постачання на період від 5 до 15 років;
6) заплановані оператором системи передачі або іншими сторонами інвестиції на п’ять або більше років щодо забезпечення пропускної спроможності міждержавних перетинів;
7) принципи управління обмеженнями;
8) існуючі та заплановані лінії електропередачі;
9) очікувану структуру виробництва, постачання, торгівлі, міждержавного обміну та споживання для визначення заходів з управління попитом;
10) національні, регіональні та загальноєвропейські цілі сталого розвитку, у тому числі пріоритетні проекти електроенергетичної інфраструктури Енергетичного Співтовариства.
Розділ III
БУДІВНИЦТВО ТА ПРИЄДНАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
Стаття 21. Приєднання електроустановок до електричних мереж
{Стаття 21 набирає чинності через дев’ять місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
Порядок приєднання має визначати, у тому числі, процедурні питання, умови приєднання, типові форми договорів про приєднання.
Кодексом системи розподілу визначаються умови приєднання електроустановок замовників до електричних мереж власників, які не є операторами системи розподілу.
У такому разі замовник на підставі отриманих технічних умов на нестандартне приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи розподілу та іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання та здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики, а оператор системи розподілу забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), у тому числі електричних мереж лінійної частини приєднання, а також здійснює первинне підключення об’єкта замовника.
У такому разі оператор системи передачі надає замовнику технічні умови на приєднання, а замовник обирає виконавця проектних робіт з приєднання серед суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно з вимогами законодавства. Замовник на підставі отриманих технічних умов на приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи передачі та іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики, а оператор системи передачі забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт та здійснює первинне підключення об’єкта замовника.
Закупівля товарів, робіт і послуг з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів електроенергетики (до точки приєднання електроустановок замовника) під час надання послуг з приєднання здійснюється оператором системи передачі на конкурентних засадах.
проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника), безпеки електропостачання та влаштування вузла обліку електричної енергії (у випадку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті);
проектування та будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання, а також щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника), безпеки електропостачання та влаштування вузла обліку електричної енергії (у випадку, передбаченому частиною шостою цієї статті);
проектування та будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), а також щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника), безпеки електропостачання та влаштування вузла обліку електричної енергії (у випадку, передбаченому частиною сьомою цієї статті).
Плата за приєднання до електричних мереж оператора системи передачі визначається згідно з кошторисом, який є невід’ємною частиною відповідної проектної документації, розробленої з урахуванням вимог частини дев’ятої цієї статті.
Розрахунок плати за нестандартне приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу передбачає:
складову плати за приєднання потужності (враховуючи потужність, що створюється), яка визначається як добуток величини замовленої до приєднання потужності та ставки плати за нестандартне приєднання потужності;
складову плати за створення електричних мереж лінійної частини приєднання.
У разі надання оператором системи розподілу послуги з приєднання відповідно до вимог частини сьомої цієї статті складова плати за створення електричних мереж лінійної частини приєднання визначається згідно з кошторисом, який є невід’ємною частиною відповідної проектної документації, розробленої з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті.
Ставки плати за лінійну частину приєднання розраховуються та затверджуються Регулятором для всіх операторів систем розподілу відповідно до методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу з урахуванням укрупнених показників вартості будівництва електричних мереж, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
Ставки плати за нестандартне приєднання генеруючих потужностей повинні стимулювати оптимальне розміщення генеруючих потужностей та враховувати вплив таких генеруючих потужностей на розвантаження в точці приєднання наявних трансформаторних потужностей.
{Частину тринадцяту статті 21 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Повернення оператором системи передачі, операторами систем розподілу коштів, залучених як плата за приєднання на створення (будівництво) електричних мереж лінійної частини приєднання, здійснюється у порядку, визначеному Регулятором.
Стаття 22. Доступ до електричних мереж
Стаття 23. Зв’язки з іншими енергосистемами
Стаття 24. Нові міждержавні лінії електропередачі
1) інвестиція підвищить рівень конкуренції на ринку електричної енергії;
2) рівень ризику, пов’язаний з інвестуванням у будівництво міждержавної лінії електропередачі, такий, що інвестиція не відбудеться, якщо звільнення не буде надано;
3) міждержавна лінія перебуває у власності особи, яка є окремою юридичною особою щодо операторів системи передачі держав, між якими планується будівництво міждержавної лінії;
4) за використання пропускної спроможності міждержавної лінії її користувачами здійснюється оплата;
5) жодна частина капітальних або експлуатаційних витрат на створення нової міждержавної лінії та/або її експлуатацію не покривалася за рахунок тарифу на послуги з передачі або розподілу електричної енергії оператора системи передачі або оператора системи розподілу України, або оператора системи передачі енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія;
6) звільнення не зашкодить конкуренції або ефективному функціонуванню ринку електричної енергії та енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія.
У разі прийняття рішення про звільнення Регулятор має визначити обсяг пропускної спроможності, яка звільняється, строк дії такого звільнення, враховуючи пропускну спроможність лінії, що буде побудована, або збільшення обсягу пропускної спроможності існуючої лінії, строк реалізації проекту та інвестиційні ризики.
Рішення про звільнення приймається після консультацій з органом регулювання держави, з енергосистемою якої будується міждержавна лінія. У разі досягнення впродовж шести місяців згоди між органами регулювання про надання звільнення відповідне рішення має бути повідомлено Раді регуляторних органів Енергетичного Співтовариства.
Регулятор спільно з органом регулювання держави, з енергосистемою якої планується будівництво міждержавної лінії, має право звернутися до Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства для прийняття рішення про звільнення до закінчення шестимісячного строку.
Рішення Регулятора про звільнення разом з усією відповідною інформацією надається Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Така інформація має містити, зокрема:
1) підстави, з яких надано звільнення або відмовлено у наданні звільнення, у тому числі фінансова інформація, яка обґрунтовує необхідність звільнення;
2) проведений аналіз впливу на конкуренцію та ефективне функціонування ринку електричної енергії в результаті надання звільнення;
3) обґрунтування строку та обсягу пропускної спроможності міждержавної лінії, на які надається звільнення;
4) результати консультацій із зацікавленими органами регулювання.
Стаття 25. Пряма лінія
Споживачі можуть отримувати електричну енергію від виробників по прямій лінії.
Електроустановки споживача можуть бути приєднані до прямої лінії та до системи передачі або розподілу, але мають бути електрично роз’єднані та мати окремі точки комерційного обліку.
У погодженні будівництва прямої лінії може бути відмовлено, якщо будівництво та експлуатація прямої лінії перешкоджатимуть виконанню спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів відповідно до цього Закону. Відмова у будівництві прямої лінії має бути обґрунтована.
Стаття 26. Вимоги до ведення бухгалтерського обліку
Бухгалтерські рахунки для господарської діяльності на ринку електричної енергії, крім діяльності з передачі та розподілу електричної енергії, можуть бути консолідованими, крім випадків, визначених цим Законом.
Бухгалтерські рахунки для інших видів господарської діяльності, не пов’язаних з діяльністю на ринку електричної енергії, також можуть бути консолідованими.
Стаття 27. Охоронні зони об’єктів електроенергетики та охорона об’єктів електроенергетики
Охорона інших об’єктів електроенергетики здійснюється відповідно до законодавства.
Особовий склад відомчої воєнізованої охорони забезпечується форменим одягом за рахунок підприємств електроенергетики.
Доступ сторонніх осіб та всіх видів транспорту на цю територію можливий лише в порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.
Виконання сторонніми особами робіт на території забороненої зони гідротехнічних споруд здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а на території контрольованої зони гідротехнічних споруд – у порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.
Особливості режиму території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення цієї статті не поширюються на мікро-, міні- та малі гідроелектростанції. Суб’єкти мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики самостійно забезпечують необхідні заходи з охорони об’єктів мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики та самостійно здійснюють на прилеглій території необхідні заходи безпеки.
Стаття 28. Порядок будівництва генеруючих потужностей
1) безпеки та надійності ОЕС України, електроустановок і допоміжного устаткування;
2) захисту здоров’я та безпеки населення;
3) охорони навколишнього природного середовища;
4) вибору майданчика, цільового використання землі;
5) пріоритетного використання земель комунальної та державної власності;
6) використання енергоефективних технологій;
7) типу первинних джерел енергії (палива);
8) впливу генеруючих потужностей на розвиток виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
9) впливу генеруючих потужностей на скорочення викидів парникових газів.
Стаття 29. Конкурсні процедури на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом
Величина необхідної генеруючої потужності визначається на основі оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву за результатами здійснення моніторингу безпеки постачання.
1) встановлення плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності;
2) сприяння відведенню земельної ділянки/виділенню майданчика для будівництва нової генеруючої потужності;
3) застосування механізмів державно-приватного партнерства;
4) надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів.
У разі застосування як стимулу плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності придбання такої послуги здійснюється оператором системи передачі.
Плата за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності сплачується оператором системи передачі поетапно після введення в експлуатацію нових генеруючих потужностей протягом періоду, визначеного умовами конкурсу.
1) порядок ініціювання конкурсу;
2) процедури проведення конкурсу;
3) перелік критеріїв, за якими проводяться відбір учасників конкурсу та визначення переможця;
4) вимоги до мінімальної та максимальної величини пропозиції додаткової потужності;
5) порядок застосування стимулів, визначених цим Законом;
6) порядок розрахунку платежів (у разі застосування);
7) порядок формування конкурсної комісії.
Розділ IV
ВИРОБНИЦТВО
Стаття 30. Права та обов’язки виробників
Особливості купівлі-продажу електричної енергії виробників, потужність та/або обсяг відпуску яких менше за граничні показники, визначені Регулятором, визначаються правилами ринку.
Діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.
1) вільний вибір контрагента за двостороннім договором;
2) своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги;
3) недискримінаційний доступ до електричних мереж у разі дотримання відповідних вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;
4) доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
5) здійснення експорту та імпорту електричної енергії.
Виробники мають й інші права, передбачені законодавством та укладеними ними договорами на ринку електричної енергії.
1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
2) укладати договори, які є обов’язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;
3) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами, у тому числі імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;
4) бути постачальником послуг з балансування у випадках, визначених правилами ринку;
5) пропонувати генеруючу потужність на балансуючому ринку згідно з правилами ринку;
6) пропонувати та надавати допоміжні послуги оператору системи передачі у випадках та порядку, визначених правилами ринку;
7) складати добові графіки електричної енергії згідно з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;
8) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;
9) нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ними акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії з урахуванням особливостей, встановлених частиною шостою статті 71 цього Закону для виробників за “зеленим” тарифом;
{Пункт 9 частини четертої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
10) своєчасно та в повному обсязі сплачувати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;
11) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними їхніх функцій на ринку електричної енергії в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
12) у визначеному Регулятором порядку публікувати на своєму веб-сайті інформацію про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії, та про вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії, за попередній рік.
Виробники зобов’язані надавати відповідні дані на запит Регулятора, Антимонопольного комітету України.
Тип та обсяги резервів палива для певних типів електростанцій затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати правилам про безпеку постачання електричної енергії.
Розділ V
ПЕРЕДАЧА
Стаття 31. Оператор системи передачі
Державі належать 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі оператора системи передачі, які не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.
Стаття 32. Відокремлення оператора системи передачі
{Стаття 32 набирає чинності через шість місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
1) прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу), та прямо чи опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі (у тому числі бути власником системи передачі) або користуватися будь-яким правом щодо оператора системи передачі (у тому числі будь-якими правами щодо самої системи передачі);
2) прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі (у тому числі бути власником системи передачі) та прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу), або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу);
3) призначати принаймні одну посадову особу оператора системи передачі та прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії, або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб’єкта господарювання, який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії;
4) бути посадовою особою оператора системи передачі і принаймні одного суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії.
1) право голосу в органах юридичної особи, якщо утворення такого органу передбачено статутом або іншим установчим документом такої юридичної особи;
2) право призначати посадових осіб органів юридичної особи;
3) володіння 50 відсотками і більше корпоративних прав юридичної особи.
Стаття 33. Функції, права та обов’язки оператора системи передачі
1) забезпечує недискримінаційний доступ до системи передачі;
2) забезпечує недискримінаційне ставлення до користувачів системи передачі;
3) надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом та кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг;
4) надає послуги з приєднання до системи передачі відповідно до цього Закону та кодексу системи передачі;
5) забезпечує технічне обслуговування системи передачі, підтримання її в експлуатаційній готовності та розвиток з метою забезпечення довгострокового попиту на передачу електричної енергії з урахуванням вимог щодо надійності та ефективності системи передачі, охорони навколишнього природного середовища;
6) забезпечує достатню потужність передачі та надійність системи передачі;
7) здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління режимами роботи ОЕС України відповідно до цього Закону, кодексу системи передачі та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
8) забезпечує операційну безпеку ОЕС України;
9) планує режими роботи ОЕС України відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі;
10) приймає та акцептує добові графіки електричної енергії учасників ринку;
11) придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку та кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії;
12) проводить аналіз системних обмежень та врегульовує їх шляхом застосування недискримінаційних методів, що базуються на ринкових механізмах, відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі;
13) забезпечує роботу ринку допоміжних послуг та придбаває допоміжні послуги з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України;
14) здійснює моніторинг виконання постачальниками допоміжних послуг зобов’язань з їх надання;
15) проводить розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів у порядку, визначеному цим Законом та порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;
16) взаємодіє з операторами систем передачі суміжних держав, здійснює координацію дій та обмін інформацією з ними;
17) розробляє правила ринку, кодекс системи передачі, кодекс комерційного обліку, правила управління обмеженнями, порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів та подає їх на затвердження Регулятору;
18) готує план розвитку системи передачі на наступні 10 років, оцінку достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву та подає їх на затвердження Регулятору;
19) забезпечує управління режимами паралельної роботи ОЕС України з енергосистемами суміжних держав;
20) забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
21) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для ефективного доступу до системи передачі та виконання ними їхніх функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
22) здійснює аналіз витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами та заходи щодо їх зменшення;
23) виконує покладені на нього спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;
24) здійснює інші функції, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
1) надавати відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та стандартів операційної безпеки суб’єктам господарювання, об’єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України, обов’язкові для виконання оперативні команди та розпорядження;
2) отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом системи передачі;
3) своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
4) своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку;
5) проводити необхідні перевірки та/або випробування обладнання постачальників допоміжних послуг та постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному кодексом системи передачі;
6) інші права, передбачені законодавством.
1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
2) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку;
3) складати добові графіки електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами на добу постачання на підставі зареєстрованих повідомлень про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії відповідно до правил ринку;
4) купувати/продавати небаланси електричної енергії за цінами, визначеними за правилами ринку, у разі невиконання ним погодинних графіків електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами;
5) при застосуванні процедури зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до системи передачі, яким здійснював постачання попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором;
6) укладати договори, які є обов’язковими для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;
7) оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті інформацію відповідно до цього Закону, правил ринку, кодексу системи передачі та іншу інформацію, передбачену законодавством;
8) зберігати інформацію, необхідну для аналізу якості послуг з електропостачання, зокрема інформацію щодо надійності електропостачання, якості електричної енергії, комерційної якості надання послуг, у порядку, встановленому Регулятором;
9) здійснювати відшкодування (компенсацію) користувачу системи у разі недотримання оператором системи передачі показників якості послуг, визначених договором про надання послуг з передачі та Регулятором;
10) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень;
11) відкрити в одному з уповноважених банків поточний рахунок із спеціальним режимом використання для здійснення розрахунків відповідно до цього Закону;
12) вести окремий облік витрат та доходів від провадження діяльності з передачі електричної енергії та діяльності з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
13) вести окремий облік витрат та доходів щодо виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;
14) надавати інформацію, необхідну для впровадження механізму компенсації у відносинах між операторами систем передачі, до організації, відповідальної за функціонування такого механізму;
15) забезпечувати уникнення конфлікту інтересів при виконанні функцій диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, передачі електричної енергії, адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку згідно з програмою заходів з недопущення конфлікту інтересів, розробленою ним та погодженою Регулятором;
16) виконувати обов’язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики;
17) припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі;
18) відновлювати електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі.
Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.
Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.
Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зокрема, включає витрати оператора системи передачі на закупівлю допоміжних послуг та врегулювання системних обмежень в ОЕС України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії, зокрема, включає як окрему складову витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Тарифи на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюються оператором системи передачі у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Купівля електричної енергії для забезпечення діяльності оператора системи передачі, крім електричної енергії для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами, балансування та врегулювання небалансів, здійснюється ним як споживачем за договором постачання електричної енергії споживачу.
Вартість електричної енергії, придбаної з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами, враховується при визначенні тарифів на передачу електричної енергії.
Оператор системи передачі також забезпечує конфіденційність інформації щодо своєї діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку.
Оператор системи передачі для забезпечення загальносуспільних інтересів придбаває послуги, які надаються йому на обов’язковій основі суб’єктами ринку, визначеними відповідно до цього Закону, на підставі договору про надання послуг для забезпечення загальносуспільних інтересів, типова форма якого затверджується Регулятором.
1) забезпечення незалежності у прийнятті рішень посадовими особами структурних підрозділів, що забезпечують надання послуг з передачі електричної енергії, здійснення диспетчерського (оперативно-технологічного) управління режимами роботи ОЕС України, виконання функцій адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку, пов’язаних з їхньою операційною діяльністю та з кадрових питань;
2) недопущення сумісництва та суміщення (прямого і прихованого);
3) обмеження доступу до комерційної інформації, забезпечення фізичної та інформаційно-технологічної безпеки інформації, розмежування доступу до різних категорій даних в інформаційних системах, визначення кола осіб та випадків доступу до інформації, здійснення належного контролю за діяльністю працівників, яким надано доступ до інформації з обмеженим доступом;
4) розмежування підпорядкування посадових осіб, які виконують суміжні функції;
5) забезпечення формалізації взаємовідносин посадових осіб структурних підрозділів, що забезпечують надання послуг з передачі електричної енергії, здійснення диспетчерського (оперативно-технологічного) управління режимами роботи ОЕС України, виконання функцій адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку, реєстрацію та зберігання відповідних документів.
Звіт про виконання програми заходів готується оператором системи передачі щокварталу та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті оператора системи передачі.
Стаття 34. Сертифікація оператора системи передачі
{Стаття 34 набирає чинності через шість місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
Якщо запит на сертифікацію подає суб’єкт господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, сертифікація здійснюється відповідно до вимог цієї статті з урахуванням особливостей, передбачених статтею 36 цього Закону.
1) інформацію про отримання запиту на сертифікацію;
2) попереднє рішення Регулятора про сертифікацію або про відмову у сертифікації разом з усією інформацією, що стосується прийнятого рішення.
Якщо Регулятор приймає остаточне рішення про сертифікацію або про відмову у сертифікації, яке не враховує висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо попереднього рішення про сертифікацію або про відмову у сертифікації, таке остаточне рішення разом з висновком Секретаріату Енергетичного Співтовариства та обґрунтуванням Регулятора причин неврахування такого висновку підлягає оприлюдненню шляхом розміщення на веб-сайті Регулятора.
Стаття 35. Моніторинг виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі
{Стаття 35 набирає чинності через шість місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
1) отримання повідомлення від оператора системи передачі відповідно до частини третьої цієї статті;
2) наявності обґрунтованого припущення про те, що запланована зміна контролю або прав інших осіб щодо оператора системи передачі може призвести або призвела до порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;
3) надходження вмотивованої вимоги від Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
1) отримання відповідного повідомлення від оператора системи передачі – у випадку, визначеному пунктом 1 частини другої цієї статті;
2) надходження повідомлення оператору системи передачі про початок проведення перевірки за ініціативою Регулятора – у випадку, визначеному пунктом 2 частини другої цієї статті;
3) надходження відповідної вимоги від Секретаріату Енергетичного Співтовариства – у випадку, визначеному пунктом 3 частини другої цієї статті.
Оператор системи передачі зобов’язаний усунути виявлені порушення протягом строку, визначеного Регулятором, що не може перевищувати двох місяців, та надати документи, дані та інформацію про усунення таких порушень.
У разі анулювання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії суб’єкт господарювання не звільняється від обов’язку виконувати в повному обсязі і належної якості функції та зобов’язання оператора системи передачі до отримання ліцензії новим оператором системи передачі. У цей період до суб’єкта господарювання, щодо якого прийнято рішення про анулювання ліцензії, не застосовуються штрафні санкції, передбачені підпунктом “а” пункту 6 частини четвертої статті 77 цього Закону.
Оператор системи передачі зобов’язаний повідомити Регулятора про будь-які обставини, що можуть призвести до переходу контролю над оператором системи передачі до особи (осіб) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або до самої держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства.
Стаття 36. Сертифікація суб’єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства
{Стаття 36 набирає чинності через шість місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
1) такий суб’єкт не виконує вимоги щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачені цим Законом;
2) прийняття рішення про сертифікацію такого суб’єкта зашкодить безпеці постачання електричної енергії в Україні або в Енергетичному Співтоваристві з урахуванням:
а) прав та обов’язків Енергетичного Співтовариства щодо відповідної держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, на підставі норм міжнародного права, зокрема міжнародних угод з питань безпеки постачання електричної енергії, сторонами яких є Енергетичне Співтовариство та відповідна держава;
б) прав та обов’язків України щодо відповідної держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, на підставі міжнародних договорів, укладених з такою державою, за умови що такі права та обов’язки не суперечать Договору про заснування Енергетичного Співтовариства;
в) прав та обов’язків, взятих на себе Україною на підставі Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;
г) інших фактів та обставин, що стосуються такого суб’єкта та/або держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, та мають значення для визначення відповідності такого суб’єкта вимогам щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбаченим цим Законом.
1) відповідності суб’єкта господарювання вимогам щодо незалежності;
2) відсутності ризику для безпеки постачання електричної енергії в Енергетичному Співтоваристві.
Остаточне рішення про сертифікацію суб’єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, оприлюднюється у порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.
Стаття 37. Розвиток системи передачі
1) заходи, спрямовані на забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
2) основні об’єкти системи передачі, будівництво або реконструкція яких є доцільними протягом наступних 10 років;
3) інформацію про об’єкти системи передачі, які мають бути збудовані та/або реконструйовані протягом наступних 10 років, строки їх будівництва та/або реконструкції, джерела фінансування;
4) інформацію про інвестиції в об’єкти системи передачі, щодо яких вже прийняті рішення та які перебувають на стадії реалізації, із зазначенням прогнозних інвестицій, що мають бути здійснені протягом наступних трьох років.
Регулятор розміщує на своєму офіційному веб-сайті звіт про результати проведених консультацій, у якому, зокрема, зазначаються потреби в інвестиціях.
Стаття 38. Загальні принципи управління обмеженнями
1) збільшення перетоків електричної енергії в результаті надання такого доступу призведе до порушення операційної безпеки;
2) запропонована учасником ринку ціна за доступ до пропускної спроможності є нижчою за ціни, запропоновані учасниками ринку, яким буде надано доступ до пропускної спроможності.
Оператор системи передачі визначає доступну пропускну спроможність відповідно до методики, що затверджується Регулятором після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи передачі.
Стаття 39. Розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів
Обґрунтований обсяг пропускної спроможності може бути виставлений на аукціон як негарантований, про що повідомляються учасники ринку.
Учасники ринку, які отримали доступ до пропускної спроможності на довгостроковий або середньостроковий період, мають право передати або продати іншим учасникам ринку доступ до пропускної спроможності, повідомивши про це оператора системи передачі в установленому порядку. У разі відмови у передачі або у продажу пропускної спроможності одним учасником ринку іншому оператор системи передачі повинен пояснити причини такої відмови відповідним учасникам ринку та Регулятору. Перелік підстав, з яких оператор системи передачі може відмовити у передачі або у продажу пропускної спроможності одним учасником ринку іншому, визначається порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
На момент повідомлення про використання придбаної пропускної спроможності на довгостроковий або середньостроковий період на таку пропускну спроможність поширюється принцип “використовуй або продай”.
Перед кожним розподілом пропускної спроможності оператор системи передачі має оприлюднити обсяг пропускної спроможності, яка розподілятиметься, а також періоди часу, протягом яких пропускна спроможність буде скорочена або недоступна.
Беручи до уваги вимоги до операційної безпеки, повідомлення про використання придбаної пропускної спроможності подаються до початку торгів на ринку “на добу наперед” і внутрішньодобовому ринку та до оприлюднення обсягів пропускної спроможності, що розподілятиметься на наступну добу та в добі постачання. Оператор системи передачі розподіляє невикористану пропускну спроможність на аукціонах для наступних періодів розподілу.
1) характеристики ринків;
2) операційні умови;
3) рівень узгодженості часток пропускної спроможності та часових періодів, визначених для різних механізмів розподілу пропускної спроможності.
Стаття 40. Інформація щодо пропускної спроможності міждержавних перетинів
1) вимоги до безпеки, технічної експлуатації та планування режимів роботи міждержавних перетинів. Така інформація має включати загальний алгоритм розрахунку загальної пропускної спроможності та запасу надійності відповідно до електричних та фізичних показників мережі. Такий алгоритм розрахунку підлягає затвердженню Регулятором;
2) дані щодо спроможності мережі, доступу до мережі та використання мережі з урахуванням інформації про наявність обмежень пропускної спроможності, методи управління обмеженнями та плани щодо їх усунення у майбутньому;
3) дані щодо обсягів міждержавної торгівлі (експорту-імпорту) на основі прогнозних даних. Порядок оприлюднення такої інформації затверджується Регулятором. Оператор системи передачі повинен оприлюднювати, зокрема:
а) інформацію про довгострокові перспективи розвитку інфраструктури системи передачі та про вплив такого розвитку на пропускну спроможність міждержавних перетинів – щороку;
б) прогноз вільної пропускної спроможності на ринку електричної енергії на наступний місяць та на наступні 12 місяців з урахуванням всієї відповідної інформації, наявної у оператора системи передачі, – щомісяця;
в) прогноз вільної пропускної спроможності на ринку електричної енергії на наступний тиждень з урахуванням усієї відповідної інформації, наявної у оператора системи передачі, – щотижня;
г) інформацію про вільну пропускну спроможність на добу наперед та впродовж доби, доступну для ринку електричної енергії впродовж кожного розрахункового періоду з урахуванням поданих повідомлень на добу наперед та графіків виробництва на добу наперед – щодня;
ґ) інформацію про розподілену пропускну спроможність на кожен розрахунковий період на ринку електричної енергії та про відповідні умови використання пропускної спроможності з метою визначення обсягів вільної пропускної спроможності;
д) інформацію про розподілену пропускну спроможність після кожного розподілу та її ціну;
е) інформацію про всю використану пропускну спроможність для кожного розрахункового періоду на ринку електричної енергії – невідкладно після отримання повідомлень про її використання;
є) інформацію про узагальнені комерційні та фізичні перетоки електричної енергії для кожного розрахункового періоду на ринку електричної енергії, включаючи опис дій щодо обмеження пропускної спроможності, здійснених оператором системи передачі з метою вирішення проблемних питань під час експлуатації мережі та/або системи, – якомога ближче до реального часу;
ж) інформацію про планові та фактичні відключення;
з) кількісні показники надійності доступної пропускної спроможності;
и) інформацію про позапланові та/або аварійні відключення енергоблоків, встановлена потужність яких перевищує 100 МВт;
4) інформацію про узагальнені комерційні та фактичні перетоки електроенергії з описом дій з метою вирішення системних та мережевих проблем, планову та фактичну інформацію щодо відключень – якомога ближче до реального часу;
5) дані щодо узагальненого прогнозного та фактичного попиту, доступності та фактичного використання генеруючих потужностей та електроустановок споживання, здатних до регулювання, доступності та використання мережі та перетинів, балансуючої електричної енергії та резервів потужності;
6) відповідну інформацію для міждержавного балансуючого ринку;
7) опис процедур управління обмеженнями та розподілу пропускної спроможності, що застосовуються оператором системи передачі.
Стаття 41. Обмін інформацією щодо пропускної спроможності міждержавних перетинів
Стаття 42. Міждержавна координація розподілу пропускної спроможності
1) використання спільної моделі систем передачі, що охоплює взаємозалежні фізичні перетоки електричної енергії та враховує розбіжності між комерційними та фізичними перетоками;
2) розподіл та повідомлення про використання пропускної спроможності;
3) однакові зобов’язання учасників ринку електричної енергії, що отримали доступ до пропускної спроможності, щодо надання інформації про її використання (для явних аукціонів);
4) однакові часові періоди, на які розподіляється пропускна спроможність, та часові регламенти проведення розподілу;
5) однакову структуру розподілу пропускної спроможності для різних часових періодів та характеристики пропускної спроможності;
6) узгоджені умови договорів з учасниками ринку електричної енергії;
7) перевірку перетоків на відповідність вимогам безпеки мережі при оперативному плануванні та веденні режиму в реальному часі;
8) порядок розрахунків внаслідок управління обмеженнями;
9) порядок обміну інформацією між операторами систем передачі.
Стаття 43. Використання доходів від управління обмеженнями
1) гарантування фактичної наявності розподіленої пропускної спроможності;
2) технічного обслуговування та збільшення пропускної спроможності шляхом здійснення інвестицій у систему передачі, зокрема в будівництво нових міждержавних ліній електропередачі.
Стаття 44. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління
Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб’єктів господарювання, об’єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.
У разі встановлення обмежень виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії з метою забезпечення операційної безпеки та безпеки електропостачання оператор системи передачі або оператор системи розподілу мають надати Регулятору інформацію про такі обмеження із зазначенням заходів, які вони планують здійснити для запобігання таким обмеженням.
Розділ VI
РОЗПОДІЛ
Стаття 45. Розподіл електричної енергії
Стаття 46. Функції, права та обов’язки оператора системи розподілу
1) забезпечує недискримінаційний доступ до системи розподілу;
2) надає послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг;
3) надає послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу систем розподілу;
4) здійснює планування розвитку системи розподілу з урахуванням заходів з енергоефективності, управління попитом та можливостей використання розподіленої генерації;
5) забезпечує довгострокову спроможність систем розподілу задовольняти обґрунтований попит на розподіл за допомогою перспективного планування заходів та інвестицій для забезпечення достатньої потужності системи розподілу та надійності її функціонування;
6) забезпечує безпечне, надійне та ефективне функціонування систем розподілу з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища;
7) забезпечує користувачів системи інформацією, необхідною для ефективного доступу та використання системи розподілу;
8) забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
9) розробляє типові графіки (профілі) навантаження для певних категорій споживачів відповідно до кодексу комерційного обліку;
10) виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
1) своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії;
2) отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом систем розподілу;
3) інші права, передбачені законодавством та укладеними ним договорами на ринку електричної енергії.
1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
2) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку;
3) складати добові графіки електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами на добу постачання та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;
4) нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ним акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами;
5) при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором;
6) зберігати інформацію, необхідну для аналізу якості послуг з електропостачання, включаючи інформацію щодо надійності електропостачання, якості електричної енергії, комерційної якості надання послуг, у порядку, встановленому Регулятором;
7) оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про умови надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг з приєднання до системи розподілу, показники якості послуг та іншу інформацію відповідно до законодавства;
8) здійснювати відшкодування (компенсацію) користувачу системи у разі недотримання оператором системи розподілу показників якості послуг, визначених договором про надання послуг з розподілу та Регулятором;
9) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
10) надавати Регулятору, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, інформацію, необхідну для здійснення ними функцій і повноважень, встановлених законодавством;
11) укладати договори, які є обов’язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів;
12) вести окремий облік витрат та доходів від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії від інших видів діяльності;
13) виконувати обов’язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики;
14) припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу;
15) відновлювати електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу.
{Частину четверту статті 46 доповнено абзацом першим згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Вартість електричної енергії, придбаної з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами та врегулювання небалансів електричної енергії, враховується при визначенні тарифів на розподіл електричної енергії відповідно до методики формування тарифів на послуги з розподілу.
Купівля електричної енергії для забезпечення діяльності оператора системи розподілу, крім обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами та врегулювання небалансів електричної енергії, здійснюється ним як споживачем за договором постачання електричної енергії споживачу.
Оператор системи розподілу також забезпечує конфіденційність інформації щодо своєї діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку електричної енергії.
Стаття 47. Відокремлення та незалежність оператора системи розподілу
{Частини перша, третя – одинадцята статті 47 набирають чинності через вісімнадцять місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
{Частина друга статті 47 набирає чинності через тридцять шість місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
управління активами, необхідними для забезпечення ефективної діяльності з розподілу електричної енергії, у тому числі для експлуатації, обслуговування та розвитку системи розподілу;
приєднання до системи розподілу;
надання послуг з розподілу електричної енергії.
Незалежність оператора системи розподілу у прийнятті рішень забезпечується такими умовами:
1) посадові особи виконавчого органу та керівники всіх рівнів управління оператора системи розподілу не можуть обіймати посади в органах управління суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва або постачання електричної енергії, та в органах управління вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання, до складу якого входить такий оператор системи розподілу;
2) виконавчий орган оператора системи розподілу, його члени та керівники всіх рівнів управління не мають права отримувати матеріальну або іншу вигоду від суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва або постачання електричної енергії, та від вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання, до складу якого входить такий оператор системи розподілу;
3) посадові особи, відповідальні за управління оператором системи розподілу, мають повноваження щодо прийняття управлінських рішень, пов’язаних з операційною діяльністю оператора системи розподілу, експлуатацією, обслуговуванням та розвитком системи розподілу, а також управлінням персоналом, незалежно від суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва або постачання електричної енергії, та від вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання, до складу якого входить такий оператор системи розподілу.
1) діяльність оператора системи розподілу з питань розвитку системи розподілу, за умови що така діяльність здійснюється у межах затвердженого вертикально інтегрованим суб’єктом господарювання річного фінансового плану оператора системи розподілу;
2) операційну діяльність оператора системи розподілу;
3) діяльність оператора системи розподілу з питань експлуатації та обслуговування системи розподілу;
4) діяльність оператора системи розподілу з питань управління персоналом.
1) відсутності конфлікту інтересів та прозорості;
2) неперешкоджання конкуренції;
3) унеможливлення перехресного субсидіювання між оператором системи розподілу та вертикально інтегрованим суб’єктом господарювання (чи суб’єктами господарювання, що входять до складу або є афілійованими до такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання).
Умови таких договорів, у тому числі щодо цін (вартості) товарів і послуг, мають бути доступними для Регулятора.
Вертикально інтегровані суб’єкти господарювання мають забезпечити оператора системи розподілу достатніми майновими, технічними, фінансовими, інформаційними засобами та трудовими ресурсами для належного забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії відповідно до вимог законодавства.
Стаття 48. Програма відповідності та уповноважена особа з питань відповідності
{Стаття 48 набирає чинності через вісімнадцять місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
Особа, яка претендує на посаду уповноваженої особи з питань відповідності, протягом останніх трьох років до дня призначення не може обіймати посади у вертикально інтегрованому суб’єкті господарювання та/або суб’єктах господарювання, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання (крім оператора системи розподілу), мати прямий чи опосередкований інтерес або відносини з вертикально інтегрованим суб’єктом господарювання та/або суб’єктами господарювання, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання (крім оператора системи розподілу), та/або власниками контрольних пакетів акцій вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання та/або суб’єктів господарювання, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання (крім оператора системи розподілу).
Інформацію про особу, яка претендує на посаду уповноваженої особи з питань відповідності, та пропозиції щодо умов її трудового договору надає Регулятору оператор системи розподілу.
Умови трудового договору уповноваженої особи з питань відповідності мають забезпечувати її незалежність при здійсненні своїх функцій та повноважень від оператора системи розподілу, вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання та/або суб’єктів господарювання, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання, та містити, зокрема, строк дії трудового договору, права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці, вичерпний перелік підстав для розірвання договору.
Регулятор має право не погодити запропоновану оператором системи розподілу особу на посаду уповноваженої особи з питань відповідності та умови її трудового договору виключно у разі невідповідності такої особи вимогам для призначення на посаду, визначеним частиною четвертою цієї статті, та якщо пропоновані умови трудового договору не забезпечують виконання вимог щодо її незалежності, прав та повноважень, визначених частиною четвертою цієї статті.
1) займати посади у вертикально інтегрованому суб’єкті господарювання та/або суб’єктах господарювання, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання (крім оператора системи розподілу), мати прямий чи опосередкований інтерес або відносини з вертикально інтегрованим суб’єктом господарювання та/або суб’єктами господарювання, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання, та/або власниками контрольних пакетів акцій вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання та/або суб’єктів господарювання, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання;
2) отримувати прямо чи опосередковано фінансову винагороду від вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання та/або суб’єктів господарювання, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання, крім заробітної плати, яка не має залежати від результатів діяльності вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання та/або суб’єктів господарювання, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання.
1) доступу до приміщень оператора системи розподілу без попереднього повідомлення;
2) доступу до даних та інформації оператора системи розподілу, вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання та/або суб’єктів господарювання, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання, необхідних для виконання її завдань виключно з питань виконання програми відповідності;
3) відвідувати всі наради керівництва оператора системи розподілу, зокрема з питань доступу до системи розподілу, її експлуатації, обслуговування та розвитку, купівлі-продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами;
4) відвідувати всі засідання виконавчого органу, наглядової ради та загальні збори акціонерів оператора системи розподілу;
5) звертатися до Регулятора зі скаргою щодо порушення умов працевлаштування, зокрема щодо її дострокового звільнення з посади уповноваженої особи з питань відповідності;
6) регулярно надавати виконавчому органу оператора системи розподілу інформацію щодо виконання програми відповідності.
Уповноважена особа з питань відповідності зобов’язана забезпечувати конфіденційність інформації, до якої вона має право доступу, відповідно до умов трудового договору.
1) моніторинг виконання програми відповідності;
2) надання звіту Регулятору про порушення програми відповідності, будь-які комерційні та фінансові відносини, що виникають між вертикально інтегрованим суб’єктом господарювання та оператором системи розподілу, запропоновані виконавчим органом оператора системи розподілу наглядовій раді рішення щодо здійснення інвестицій у системи розподілу та блокування таких рішень вертикально інтегрованим суб’єктом господарювання на загальних зборах або шляхом голосування членів наглядової ради;
3) регулярне надання Регулятору інформації щодо виконання програми відповідності;
4) складання щорічного звіту про виконання програми відповідності та надання його Регулятору;
5) надання виконавчому органу оператора системи розподілу щорічного звіту про виконання програми відповідності та рекомендацій щодо вдосконалення такої програми та її виконання.
Порядок складання, подання та оприлюднення програми відповідності та звіту про її виконання затверджується Регулятором.
Стаття 49. Розподіл електричної енергії електричними мережами основних споживачів
Вартість послуг за цим договором визначається за затвердженою Регулятором методикою.
Вартість оплачених оператором системи розподілу послуг за договором про спільне використання електричних мереж включається до тарифу на розподіл відповідного оператора системи розподілу.
1) виробничі процеси користувачів такої системи пов’язані між собою з технологічних причин або міркувань безпеки;
2) розподіл такими мережами здійснюється переважно для власника мереж або для юридичних осіб, пов’язаних з ним господарськими відносинами та/або відносинами контролю;
3) розподіл електричної енергії такими мережами здійснюється меншій від граничної кількості побутових споживачів, що пов’язані з власниками такої системи договірними відносинами або на інших правових підставах, та/або ця система перебуває у спільній власності таких побутових споживачів.
Класифікація та критерії визначення малих систем розподілу визначаються кодексом системи розподілу виходячи, зокрема, з кількості та категорії користувачів малої системи розподілу, обсягів розподілу електричної енергії малою системою розподілу, потужності приєднання до системи передачі та/або системи розподілу.
Максимальна (гранична) плата за послуги з розподілу малими системами розподілу визначається відповідно до методики, затвердженої Регулятором.
До операторів малої системи розподілу не застосовуються вимоги частини третьої цієї статті та положення статті 47 цього Закону.
Стаття 50. Розвиток систем розподілу
Розділ VII
ОПЕРАТОР РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
Стаття 51. Оператор ринку електричної енергії
1) забезпечує рівні умови участі на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку;
2) реєструє учасників ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, забезпечує ведення та оприлюднення відповідного реєстру;
3) забезпечує дотримання учасниками ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов’язань відповідно до правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку;
4) визначає за результатами торгів на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку обсяги купівлі-продажу електричної енергії учасників ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, ціни на електричну енергію, фінансові зобов’язання учасників торгів на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку;
5) створює умови для забезпечення розрахунків за куплену/продану електричну енергію, зокрема шляхом запровадження клірингу;
6) надає повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду відповідно до правил ринку;
7) оприлюднює інформацію щодо торгів на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку, зокрема про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії, та іншу інформацію в обсягах та строки, визначені правилами ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку;
8) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
9) надає Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним функцій і повноважень, встановлених законодавством;
10) забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку, що використовується ним для виконання своїх функцій на ринку електричної енергії та становить комерційну таємницю, відповідно до вимог законодавства, а також забезпечує конфіденційність інформації щодо своєї діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку;
11) здійснює інші функції, передбачені цим Законом, правилами ринку та правилами ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку.
Розділ VIII
АДМІНІСТРАТОР РОЗРАХУНКІВ
Стаття 52. Адміністратор розрахунків
1) реєструє учасників ринку, забезпечує ведення відповідного реєстру та оприлюднює його;
2) реєструє сторони, відповідальні за баланс, і постачальників послуг з балансування та веде відповідні реєстри;
3) забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов’язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку;
4) створює та веде бази даних договірних обсягів купівлі-продажу і фактичних обсягів відпуску та/або споживання, та/або експорту, та/або імпорту учасників ринку;
5) розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки;
6) розраховує платежі за придбані оператором системи передачі допоміжні послуги;
7) надає Регулятору інформацію про роботу ринку електричної енергії в обсягах, межах та порядку, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
8) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
9) здійснює інші функції, передбачені цим Законом, правилами ринку та кодексом комерційного обліку.
Адміністратор розрахунків також забезпечує конфіденційність інформації щодо своєї діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку електричної енергії.
Оператор системи передачі зобов’язаний вести окремий від інших видів діяльності облік витрат та доходів щодо виконання функцій адміністратора розрахунків.
Розділ IX
АДМІНІСТРАТОР КОМЕРЦІЙНОГО ОБЛІКУ
Стаття 53. Адміністратор комерційного обліку
1) здійснює адміністрування відносин щодо комерційного обліку електричної енергії шляхом забезпечення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії, а також контролю за дотриманням учасниками ринку електричної енергії вимог кодексу комерційного обліку;
2) координує інформаційний обмін на ринку електричної енергії шляхом визначення регламентів та протоколів інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку електричної енергії;
3) отримує від постачальників послуг комерційного обліку дані комерційного обліку електричної енергії, визначає їхню придатність до використання та забезпечує центральну агрегацію;
4) надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку;
5) створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії;
6) здійснює інші функції, передбачені правилами ринку та кодексом комерційного обліку.
Оператор системи передачі зобов’язаний вести окремий від інших видів діяльності облік витрат та доходів щодо виконання функцій адміністратора комерційного обліку.
Адміністратор комерційного обліку забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку електричної енергії, що використовується ним для виконання своїх функцій на ринку електричної енергії та становить комерційну таємницю, відповідно до вимог законодавства.
Розділ X
ТРЕЙДЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 54. Трейдерська діяльність на ринку електричної енергії
{Стаття 54 набирає чинності з 1 липня 2019 року – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
Стаття 55. Права та обов’язки трейдерів
{Стаття 55 набирає чинності з 1 липня 2019 року – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
1) купувати та продавати електричну енергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами;
2) вільно обирати контрагента за двостороннім договором;
3) на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів;
4) доступу до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
5) інші права, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умовами договорів, укладеними ними на ринку електричної енергії.
1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
2) укладати договори, обов’язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів;
3) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, зокрема імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;
4) нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії відповідно до правил ринку;
5) сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії;
6) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним функцій і повноважень, встановлених законодавством.
Розділ XI
ПОСТАЧАННЯ СПОЖИВАЧАМ
Стаття 56. Постачання електричної енергії споживачам
{Частина друга статті 56 набирає чинності через вісімнадцять місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
1) найменування та місцезнаходження електропостачальника;
2) перелік послуг, що надаються електропостачальником;
3) ціна електричної енергії та послуг, що надаються;
4) показники якості електропостачання, зокрема якості електричної енергії;
5) види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником;
6) умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у разі виставлення невірного рахунка та/або несвоєчасного виставлення рахунка;
7) порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії;
8) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії;
9) порядок подання звернень, претензій, скарг споживачем та порядок їх розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішення спорів;
10) строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору;
11) зобов’язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках);
12) права та обов’язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконання своїх зобов’язань та у разі тимчасового зупинення постачання;
13) інші положення залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником.
Стаття 57. Права та обов’язки електропостачальників
1) купувати та продавати електроенергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами;
2) вільно обирати контрагента за двостороннім договором;
3) на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів;
4) звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених правилами роздрібного ринку, крім випадків постачання вразливим споживачам;
5) звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відновлення електроживлення споживачу у випадках, визначених правилами роздрібного ринку;
6) на недискримінаційний доступ до системи передачі, систем розподілу на підставі договорів з оператором системи передачі, оператором системи розподілу відповідно до вимог кодексу системи передачі, кодексу системи розподілу;
7) доступу до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
8) інші права, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та договорами, укладеними ними на ринку електричної енергії.
1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
2) укладати договори, обов’язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів;
3) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, зокрема імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;
4) складати добові графіки електричної енергії для доби постачання згідно з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;
5) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;
6) нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ним акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії;
7) сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії;
8) відкрити в установах одного з уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для здійснення розрахунків відповідно до вимог цього Закону;
9) надавати у виставленому споживачу електричної енергії рахунку (або у додатках до нього) у формі та порядку, визначених Регулятором, інформацію щодо:
а) частки кожного джерела енергії у загальній структурі балансу електричної енергії, купленої ним та/або виробленої на власних електроустановках за попередній рік;
б) посилання на доступні джерела інформації (веб-сторінки тощо) про вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії усіма джерелами енергії з балансу електричної енергії, купленої ним за попередній рік. Щодо електричної енергії, придбаної на ринку “на добу наперед” та/або внутрішньодобовому ринку, та/або балансуючому ринку, та/або імпортованої, можуть застосовуватися зведені дані щодо балансу електричної енергії, надані відповідно оператором ринку, оператором системи передачі, імпортером;
в) адрес, телефонів, веб-сторінок для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки;
10) надавати споживачам у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, дані про споживання ними електричної енергії;
11) надавати за запитом споживача інформацію, необхідну для здійснення переходу споживача до іншого електропостачальника, відповідно до правил роздрібного ринку;
12) надсилати споживачу остаточний рахунок не пізніше шести тижнів після зміни електропостачальника;
13) розглядати відповідно до порядку, визначеного Регулятором, звернення, скарги та претензії споживачів щодо надання послуг з постачання електричної енергії та надавати вмотивовані відповіді;
14) надавати послуги з постачання електричної енергії споживачам із дотриманням установлених показників якості послуг;
15) здійснювати відшкодування (компенсацію) споживачу у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором та Регулятором;
16) вести окремий облік витрат та доходів від здійснення діяльності з надання універсальних послуг, послуг постачальника “останньої надії” за державними регульованими цінами та за вільними цінами;
17) не пізніше ніж за 15 днів до початку здійснення діяльності з постачання електричної енергії оприлюднювати на своєму веб-сайті правила роздрібного ринку;
18) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом системи розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
19) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним функцій і повноважень, встановлених законодавством.
1) про вартість та умови надання послуг;
2) про методи оплати, які не повинні допускати дискримінації між споживачами. Системи попередньої оплати мають бути справедливими та адекватно відображати прогнозне споживання;
3) про право споживачів безоплатно обирати і змінювати електропостачальника;
4) про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов’язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
Розділ XII
СПОЖИВАЧ
Стаття 58. Права та обов’язки споживача
1) купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу – договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об’єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку;
2) змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку;
3) отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії;
4) на компенсацію, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання;
5) на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання його контрагентами умов договорів, укладених на ринку електричної енергії;
6) на недискримінаційний доступ до системи передачі, систем розподілу на підставі договорів з оператором системи передачі, оператором системи розподілу відповідно до вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;
7) на доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
8) подавати відповідному електропостачальнику, оператору системи розподілу звернення, скарги та претензії, зокрема щодо якості електропостачання, щодо надання послуг з постачання електричної енергії та отримувати в установленому законодавством порядку вмотивовані відповіді або повідомлення про заходи щодо усунення електропостачальником причин скарги;
9) подавати Регулятору скарги відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів;
10) отримувати від відповідного електропостачальника інформацію, передбачену законодавством та умовами договору постачання електричної енергії споживачу;
11) отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником у визначеному договором порядку;
12) інші права відповідно до законодавства та укладених договорів.
Споживач також має право встановлювати такі генеруючі установки, призначені для виробництва електричної енергії:
{Частину першу статті 58 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
побутові споживачі у своїх приватних домогосподарствах – генеруючі установки, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, призначені для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру;
{Частину першу статті 58 доповнено абзацом п’ятнадцятим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, – генеруючі установки, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, призначені для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, з біомаси, біогазу, з гідроенергії, геотермальної енергії.
{Частину першу статті 58 доповнено абзацом шістнадцятим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Встановлена потужність генеруючих установок таких споживачів не може перевищувати потужність, дозволену до споживання за договором про приєднання. Виробництво споживачами електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру здійснюється без відповідної ліцензії.
{Частину першу статті 58 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Приватні домогосподарства здійснюють продаж виробленої електричної енергії за “зеленим” тарифом постачальнику універсальних послуг. Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за “зеленим” тарифом гарантованому покупцю.
{Частину першу статті 58 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Порядок продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї затверджується Регулятором.
{Частину першу статті 58 доповнено абзацом дев’ятнадцятим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Приєднання генеруючих установок споживачів, у тому числі приватних домогосподарств, не повинно призводити до погіршення нормативних параметрів якості електричної енергії в мережі та безпеки постачання. Вимоги щодо умов та порядку будівництва, приєднання і експлуатації таких установок визначаються Кодексом системи розподілу та відповідним технічним регламентом.
{Частину першу статті 58 доповнено абзацом двадцятим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
{Абзац другий частини другої статті 58 виключено на підставі Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;
2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії;
3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;
4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Стаття 59. Зміна електропостачальника
Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати:
1) умови та процедури зміни електропостачальника;
2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника;
3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника;
4) права та обов’язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника.
Регулятор здійснює моніторинг практики зміни електропостачальника.
Стаття 60. Захист прав споживачів
Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України “Про захист прав споживачів”, “Про захист економічної конкуренції”, іншими нормативно-правовими актами.
1) порядок складення переліку захищених споживачів;
2) порядок обмеження, відключення електропостачання захищених споживачів;
3) механізми забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами електричної енергії шляхом забезпечення попередньої оплати прогнозованого обсягу споживання електричної енергії та/або надання фінансової гарантії оплати спожитої захищеним споживачем електричної енергії власником такого захищеного споживача або в інший спосіб, передбачений законодавством.
Стаття 61. Захист вразливих споживачів
Порядок захисту вразливих споживачів визначає:
1) категорії вразливих споживачів;
2) порядок обліку вразливих споживачів;
3) заходи з моніторингу та державного контролю за належністю до категорії вразливих споживачів;
4) спеціальні заходи захисту вразливих споживачів від відключення у певні періоди, спрямовані на задоволення потреб таких споживачів в електричній енергії;
5) обсяг адресної допомоги для категорій вразливих споживачів.
Розділ XIII
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОСУСПІЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ У ПРОЦЕСІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
Стаття 62. Спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії
1) забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
2) виконання функцій постачальника універсальних послуг;
3) виконання функцій постачальника “останньої надії”;
4) надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей;
5) підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
Спеціальні обов’язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування “зеленого” тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
{Абзац сьомий частини другої статті 62 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
Спеціальні обов’язки з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії покладаються на виробників, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, рішення щодо яких прийняте Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону, та на оператора системи передачі до 1 липня 2024 року.
Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов’язки з дотриманням норм цієї статті.
До загальносуспільних інтересів, які можуть забезпечуватися Кабінетом Міністрів України шляхом покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку, належить:
1) національна безпека, а також безпека постачання електричної енергії;
2) стабільність, належна якість та доступність електричної енергії, у тому числі для вразливих споживачів;
3) захист навколишнього природного середовища, енергоефективність, збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел, та зменшення викидів парникових газів;
4) захист здоров’я, життя та власності населення.
Обсяг та умови виконання спеціальних обов’язків, покладених Кабінетом Міністрів України на учасників ринку, мають бути необхідними та пропорційними до мети задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку електричної енергії.
1) загальносуспільний інтерес, для забезпечення якого на учасників ринку покладаються спеціальні обов’язки;
2) зміст та обсяг спеціальних обов’язків;
3) учасники ринку, на яких покладаються спеціальні обов’язки;
4) обсяг прав учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов’язки, необхідних для виконання таких обов’язків;
5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов’язки;
6) територія та строк виконання спеціальних обов’язків;
7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов’язки, з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті.
Інформація про заходи, вжиті на виконання цієї статті, оновлюється Регулятором та надається Секретаріату Енергетичного Співтовариства один раз на два роки.
Стаття 63. Постачальник універсальних послуг
{Стаття 63 набирає чинності через дванадцять місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії.
Порядок проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг має містити, зокрема, перелік кваліфікаційних вимог до електропостачальників та критерії, за якими здійснюється визначення переможця.
Якщо конкурс не відбувся, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів може тимчасово, на строк до шести місяців, покласти обов’язки щодо надання універсальних послуг на постачальника універсальних послуг, що надавав універсальні послуги на дату проведення конкурсу, або на електропостачальника державної форми власності, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям.
Межі території здійснення діяльності постачальника універсальних послуг визначаються в умовах конкурсу. У межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг.
Побутові та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг на недискримінаційних засадах.
Постачальник універсальних послуг оприлюднює ціни на універсальні послуги не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник універсальних послуг здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником універсальних послуг при формуванні цін на універсальні послуги, затверджується Регулятором.
Ціна (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг визначається за результатами проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг.
Якщо конкурс на визначення постачальника універсальних послуг не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики із дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
{Частина четверта статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
1) інформувати споживачів про їхнє право отримувати універсальні послуги та умови отримання таких послуг;
2) надавати універсальні послуги в установленому законодавством порядку;
3) вести окремий облік витрат та доходів від здійснення господарської діяльності з надання універсальних послуг;
4) купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами;
{Пункт 4 частини п’ятої статті 63 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
5) вести реєстри споживачів, яким здійснюється постачання універсальних послуг, у тому числі вразливих споживачів.
{Абзац перший частини шостої статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за “зеленим” тарифом у приватних домогосподарств.
Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за “зеленим” тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку “на добу наперед”. Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
{Абзац третій частини шостої статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
1) надання універсальних послуг вразливим споживачам відповідно до законодавства у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
2) надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Стаття 64. Постачальник “останньої надії”
{Стаття 64 набирає чинності через дванадцять місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;
2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;
3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;
4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;
5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Якщо конкурс не відбувся, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів може тимчасово, на строк до шести місяців, покласти обов’язки щодо виконання функцій постачальника “останньої надії” на електропостачальника державної форми власності, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям.
Межі території здійснення діяльності постачальника “останньої надії” визначаються в умовах конкурсу. У межах території здійснення діяльності одного постачальника “останньої надії” не допускається провадження діяльності іншими постачальниками “останньої надії”.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник “останньої надії” здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником “останньої надії” при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.
Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”, мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.
Ціна (тариф) на послуги постачальника “останньої надії” визначається за результатами конкурсу.
У разі якщо конкурс на визначення постачальника “останньої надії” не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника “останньої надії” встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов’язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника “останньої надії”, а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника.
{Частина шоста статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
1) здійснювати постачання електричної енергії споживачам у випадках, визначених цією статтею, до обрання споживачами електропостачальника, але не більш як протягом 90 днів;
2) інформувати споживачів щодо умов постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” у визначеному законодавством порядку;
3) вести окремий облік витрат та доходів від господарської діяльності з постачання “останньої надії”.
Постачальник “останньої надії” зобов’язаний припинити постачання електричної енергії споживачу у разі настання однієї з таких подій:
1) здійснення постачання електричної енергії споживачу іншим електропостачальником на підставі укладеного ними договору постачання електричної енергії відповідно до правил роздрібного ринку;
2) закінчення встановленого цим Законом строку постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”.
Постачальник “останньої надії” має право припинити постачання електричної енергії до закінчення визначеного цим Законом строку у разі невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії.
Стаття 65. Гарантований покупець
{Частина перша статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Гарантований покупець зобов’язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
{Частина друга статті 65 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
Договір купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії “зеленого” тарифу.
{Частина третя статті 65 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об’єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п’ятої статті 71 цього Закону.
{Статтю 65 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
{Частина п’ята статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
{Частина шоста статті 65 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії “зеленого” тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується Регулятором.
Така послуга надається гарантованим покупцем на фактичні обсяги відпущеної електричної енергії суб’єктами господарювання, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.
Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем, визначається у відповідному розрахунковому періоді як:
різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за “зеленим” тарифом з урахуванням надбавки до нього, та її вартістю під час продажу на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку;
різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї, та її вартістю під час продажу на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку;
витрати, пов’язані із врегулюванням небалансів електричної енергії виробників, споживачів, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця;
витрати, передбачені кошторисом гарантованого покупця на його діяльність.
Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел здійснюється гарантованим покупцем відповідно до порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
{Частина сьома статті 65 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
1) своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів;
2) отримання від виробників, у яких він купує електричну енергію, їхніх добових графіків відпуску електричної енергії у порядку та формі, визначених відповідними договорами;
{Пункт 2 частини восьмої статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
3) отримання від адміністратора комерційного обліку даних про фактичні обсяги відпуску електричної енергії виробниками, у яких гарантований покупець купує електричну енергію;
4) доступ до інформації про діяльність на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
5) інші права, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умовами укладених договорів на ринку електричної енергії.
1) дотримуватися ліцензійних умов під час здійснення функцій гарантованого покупця та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
2) укласти договори, обов’язкові для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;
3) купувати у виробників, яким встановлено “зелений” тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм “зеленим” тарифом з урахуванням надбавки до нього;
4) купувати у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї;
5) купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за умови що встановлена потужність таких генеруючих установок не перевищує потужність, дозволену до споживання за договором про приєднання;
6) стати стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи гарантованого покупця, до складу якої входять виробники, яким встановлено “зелений” тариф, а також виробники, які за результатами аукціону набули право на підтримку, з якими він уклав двосторонні договори;
7) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку;
8) сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено “зелений” тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку;
9) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсязі та порядку, визначених нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
10) організовувати проведення аукціонів з розподілу квот підтримки відповідно до статті 9–3 Закону України “Про альтернативні джерела енергії”;
11) продавати електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено “зелений” тариф, та у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.
{Частина дев’ята статті 65 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
Гарантований покупець також забезпечує конфіденційність інформації стосовно своєї діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку.
Розділ XIV
РИНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
Стаття 66. Двосторонні договори
{Стаття 66 набирає чинності з 1 липня 2019 року – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
1) виробники мають право продавати електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов’язковому продажу на ринку “на добу наперед”;
2) учасники ринку мають право продавати імпортовану електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов’язковому продажу на ринку “на добу наперед”;
3) оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права продавати електричну енергію за двосторонніми договорами;
4) оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно, крім обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону підлягають обов’язковій купівлі на ринку “на добу наперед”;
5) виробники, що здійснюють виробництво електричної енергії на гідроакумулюючих станціях, мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою покриття технологічних потреб гідроакумулюючих станцій, крім обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону підлягають обов’язковій купівлі на ринку “на добу наперед”;
6) виробники електричної енергії – державні підприємства, а також господарські товариства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) належать іншим господарським товариствам, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
7) розрахунки за двосторонніми договорами здійснюються виключно у грошовій формі.
1) предмет договору;
2) ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування);
3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії;
4) строки та порядок постачання електричної енергії;
5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором;
6) порядок та форму розрахунків;
7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії;
8) права, обов’язки та відповідальність сторін;
9) строк дії договору.
Сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для внесення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку відповідно до правил ринку.
Стаття 67. Ринок “на добу наперед” та внутрішньодобовий ринок
{Стаття 67 набирає чинності з 1 липня 2019 року – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
Для участі на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку учасники ринку укладають з оператором ринку договір про участь у ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку, типова форма якого є невід’ємною частиною правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку.
Оператор ринку не має права відмовити в укладенні договору про участь у ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку, якщо учасник ринку належним чином виконав усі умови правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку щодо доступу до ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку.
1) виробникам (крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії) – граничну нижню межу обов’язкового продажу електричної енергії на ринку “на добу наперед”, але не більше 15 відсотків їхнього місячного обсягу відпуску електричної енергії відповідно до правил ринку;
2) оператору системи передачі та операторам систем розподілу – граничну нижню межу обов’язкової купівлі електричної енергії на ринку “на добу наперед” з метою компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно;
3) виробникам, що здійснюють виробництво електричної енергії на гідроакумулюючих станціях, – граничну нижню межу обов’язкової купівлі електричної енергії на ринку “на добу наперед” для покриття технологічних потреб гідроакумулюючих станцій.
До торгів допускаються учасники ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, які відповідно до вимог правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку надали гарантії виконання фінансових зобов’язань за договорами на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку. Види та порядок надання гарантій визначаються правилами ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку.
Ціни на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.
Стаття 68. Балансуючий ринок
{Стаття 68 набирає чинності з 1 липня 2019 року – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються:
1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби;
2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Постачальник послуг з балансування має відповідати вимогам правил ринку щодо надання послуг з балансування.
Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку.
Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Відбір відповідних пропозицій (заявок) постачальників послуг з балансування здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення сталої та надійної роботи ОЕС України та мінімізації витрат на балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії.
Оператор системи передачі має право надавати команди на зменшення навантаження виробникам, які здійснюють виробництво електричної енергії на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії – мікро-, міні- та малим гідроелектростанціям), яким встановлено “зелений” тариф, або виробникам, які за результатами аукціону набули право на підтримку, лише за умови, якщо всі наявні пропозиції (заявки) інших учасників балансування на зменшення їхнього навантаження були прийняті (акцептовані) оператором системи передачі, крім випадків надання таких команд при системних обмеженнях, які є наслідком дії обставин непереборної сили.
{Абзац третій частини п’ятої статті 68 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Вартість електричної енергії, не відпущеної виробником електричної енергії, який здійснює продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом відповідно до цього Закону, або виробником, який за результатами аукціону набув право на підтримку, у результаті виконання ним команди оператора системи передачі на зменшення навантаження, відшкодовується такому виробнику за встановленим йому “зеленим” тарифом або за аукціонною ціною, крім випадків надання таких команд у разі системних обмежень, що є наслідком дії обставин непереборної сили.
{Абзац четвертий частини п’ятої статті 68 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
Стаття 69. Ринок допоміжних послуг
{Стаття 69 набирає чинності з 1 липня 2019 року – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
На ринку допоміжних послуг оператор системи передачі купує на ринкових та прозорих засадах допоміжні послуги для забезпечення надійної роботи ОЕС України та належної якості електричної енергії.
1) оператор системи передачі, який купує та/або використовує допоміжні послуги;
2) постачальники допоміжних послуг, які пропонують та/або надають допоміжні послуги.
1) регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення:
резервів підтримки частоти (первинне регулювання);
резервів відновлення частоти (вторинне регулювання);
резервів заміщення (третинне регулювання);
2) підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України, а саме:
послуги з регулювання напруги та реактивної потужності;
послуги із забезпечення відновлення функціонування ОЕС України після системних аварій.
Правилами ринку можуть бути передбачені інші допоміжні послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності, підтримання балансу потужності та енергії в ОЕС України та підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України.
1) види допоміжних послуг;
2) вимоги до учасників ринку щодо надання допоміжних послуг та порядок підтвердження відповідності учасників зазначеним вимогам;
3) порядок реєстрації постачальників допоміжних послуг;
4) порядок оприлюднення інформації, пов’язаної з придбанням допоміжних послуг;
5) порядок придбання/використання допоміжних послуг, у тому числі порядок ціноутворення щодо кожної допоміжної послуги;
6) відповідальність за ненадання/неналежне надання допоміжних послуг;
7) порядок визначення обсягів наданих допоміжних послуг та проведення розрахунків за допоміжні послуги;
8) порядок моніторингу виконання постачальниками допоміжних послуг зобов’язань з надання допоміжних послуг.
Порядок перевірки та порядок проведення випробувань електроустановок постачальника допоміжних послуг з метою підтвердження їх відповідності вимогам оператора системи передачі визначаються кодексом системи передачі.
Виробники зобов’язані брати участь у ринку допоміжних послуг та надавати допоміжні послуги у випадках, визначених правилами ринку.
Купівля допоміжних послуг здійснюється на підставі договорів про надання допоміжних послуг, що укладаються на підставі типових договорів про надання допоміжних послуг.
Типові договори про надання допоміжних послуг затверджуються Регулятором.
Ціни на допоміжні послуги, розраховані за затвердженою Регулятором методикою, мають забезпечувати:
1) відшкодування економічно обґрунтованих витрат постачальників допоміжних послуг на надання відповідних допоміжних послуг, враховуючи покриття обґрунтованих інвестицій, необхідних для забезпечення надання цих послуг;
2) необхідну для виконання цього виду діяльності норму доходу.
Стаття 70. Врегулювання небалансів електричної енергії
{Стаття 70 набирає чинності з 1 липня 2019 року – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
Сторони, відповідальні за баланс, зобов’язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі.
Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку.
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.
Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
Сторони, відповідальні за баланс, зобов’язані надавати гарантії виконання фінансових зобов’язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.
Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.
Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.
Стаття 71. Особливості участі в ринку електричної енергії виробників електричної енергії, яким встановлено “зелений” тариф, та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку
{Назва статті 71 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
{Стаття 71 набирає чинності з 1 липня 2019 року – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
{Частина перша статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Виробники електричної енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку, продають електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), гарантованому покупцю відповідно до цього Закону за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї.
{Частину другу статті 71 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
1) стати учасником ринку у порядку, визначеному цим Законом;
2) укласти з гарантованим покупцем двосторонній договір за типовою формою договору купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом або за типовою формою договору про купівлю-продаж електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку;
3) увійти на підставі договору до балансуючої групи гарантованого покупця;
4) щодобово подавати гарантованому покупцю погодинні графіки відпуску електричної енергії на наступну добу у порядку та формі, визначених двостороннім договором з гарантованим покупцем.
{Частина третя статті 71 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
Зазначений суб’єкт господарювання подає гарантованому покупцю заяву довільної форми, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію для будівництва об’єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), у тому числі відповідної черги будівництва електричної станції (пускового комплексу);
2) копія зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт щодо об’єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);
3) копія укладеного договору про приєднання об’єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) до електричних мереж.
Підставою для відмови в укладенні договору купівлі-продажу електричної енергії може бути неподання документів, передбачених цією частиною, або надання суб’єктом господарювання недостовірної інформації у поданих документах.
Договір купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який має намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом, затвердженого Регулятором після проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, на строк дії “зеленого” тарифу, встановленого Законом України “Про альтернативні джерела енергії”.
Договір купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом повинен передбачати зобов’язання суб’єкта господарювання щодо будівництва та введення в експлуатацію об’єкта електроенергетики або черги будівництва електричної станції (пускового комплексу) протягом двох років з дня укладення договору – для об’єкта, що виробляє електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, та протягом трьох років з дня укладення договору – для об’єкта, що виробляє електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії.
У разі якщо об’єкт електроенергетики або черга будівництва електричної станції (пусковий комплекс), щодо якого укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом, не введено в експлуатацію протягом двох років з дня укладення зазначеного договору – для об’єкта, що виробляє електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, та протягом трьох років з дня укладення договору – для об’єкта, що виробляє електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії, такий договір припиняється.
{Частина четверта статті 71 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
Зазначений договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку. Форма типового договору затверджується Регулятором після погодження з Антимонопольним комітетом України. Зазначений договір укладається на строк надання підтримки, визначений відповідно до статті 9–3 Закону України “Про альтернативні джерела енергії”.
Відповідно до договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, гарантований покупець гарантує викуп всього обсягу електричної енергії, відпущеної таким суб’єктом господарювання, за аукціонною ціною, визначеною за результатами аукціону з розподілу квоти підтримки.
Договір повинен передбачати зобов’язання суб’єкта господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, щодо будівництва та введення об’єкта електроенергетики в експлуатацію протягом двох років – для об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, та протягом трьох років – для об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії.
Суб’єкт господарювання надає гарантованому покупцю сертифікат, що підтверджує готовність об’єкта до експлуатації, або декларацію про готовність об’єкта до експлуатації. Зобов’язання гарантованого покупця щодо викупу всього обсягу електричної енергії, відпущеної таким суб’єктом господарювання, виникають з дня, наступного за днем надання суб’єктом господарювання гарантованому покупцю одного із зазначених документів та початку відпуску електричної енергії в мережу.
У разі якщо суб’єкт господарювання не надав сертифікат, що підтверджує готовність об’єкта до експлуатації, або декларацію про готовність об’єкта до експлуатації протягом строку, передбаченого статтею 9–3 Закону України “Про альтернативні джерела енергії”, укладений договір є недійсним.
Типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом та типовий договір купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, мають передбачати право виробника за “зеленим” тарифом та суб’єкта господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, під час укладення договору обрати порядок вирішення спорів, що виникають між сторонами договору у зв’язку з договором купівлі-продажу чи на його підставі, в арбітражі за Арбітражним регламентом Міжнародної торгової палати (ІСС) з місцем арбітражу у місті Парижі (Французька Республіка), за умови що такий виробник за “зеленим” тарифом та суб’єкт господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, є підприємством з іноземними інвестиціями в розумінні Господарського кодексу України.
У разі обрання зазначеного порядку вирішення спорів виробник за “зеленим” тарифом або суб’єкт господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, під час укладення договору одночасно зобов’язуються сплачувати на користь гарантованого покупця внески для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця.
Внески для створення спеціального фонду гарантованого покупця сплачуються протягом дії договору купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом або договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку. Незалежно від використання виробником за “зеленим” тарифом або суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, права на вирішення спорів у міжнародному арбітражі сплачені внески платнику не повертаються.
Внески для створення спеціального фонду гарантованого покупця сплачуються платниками періодично, але не менше одного разу на квартал, у строки та в розмірі, що затверджуються Регулятором.
Розмір внесків визначається Регулятором як частина чистого доходу платника внесків від його діяльності з виробництва електричної енергії на об’єкті електроенергетики або черзі будівництва (пусковому комплексі) об’єкта електроенергетики, щодо якого укладений відповідний договір купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом або договір купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, та не може перевищувати 1 відсотка чистого доходу платника внеску від його діяльності на відповідному об’єкті за попередній звітний період.
Кошти спеціального фонду гарантованого покупця мають цільовий характер та можуть використовуватися виключно для здійснення витрат гарантованого покупця на вирішення спорів в арбітражі. Контроль за використанням коштів спеціального фонду гарантованого покупця здійснює Регулятор.
{Статтю 71 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Виробники за “зеленим” тарифом та виробники, які за результатами аукціону набули право на підтримку, що вводять об’єкти електроенергетики, черги (пускові комплекси) об’єктів електроенергетики в експлуатацію до 1 січня року, що настає за роком, в якому внутрішньодобовий ринок визнано ліквідним, але не пізніше ніж до 1 січня 2024 року, за відхилення власних фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від їхніх погодинних графіків відпуску електричної енергії відшкодовують частку вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до правил функціонування балансуючої групи гарантованого покупця.
{Частину шосту статті 71 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
За відхилення власних фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від їхніх погодинних графіків відпуску електричної енергії виробники за “зеленим” тарифом та виробники, які за результатами аукціону набули право на підтримку, відшкодовують вартість врегулювання небалансу гарантованого покупця у повному обсязі відповідно до правил функціонування балансуючої групи гарантованого покупця, за умови що такі виробники ввели об’єкти електроенергетики, черги (пускові комплекси) об’єктів електроенергетики в експлуатацію з 1 січня року, який настає за роком, в якому внутрішньодобовий ринок визнано ліквідним, або з 1 січня 2024 року, якщо внутрішньодобовий ринок не буде визнано ліквідним.
{Частину шосту статті 71 доповнено третім другим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Рішення про визнання внутрішньодобового ринку ліквідним приймається Регулятором.
{Частину шосту статті 71 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
Стаття 72. Роздрібний ринок
Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов’язані з постачанням електричної енергії споживачам.
Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону.
Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку.
Споживачі одночасно можуть мати більше одного укладеного договору про постачання електричної енергії, за умови дотримання правил роздрібного ринку, кодексу комерційного обліку.
Постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам здійснюється постачальниками універсальної послуги відповідно до статті 63 цього Закону або іншими електропостачальниками.
У разі банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника або закінчення строку дії ліцензії електропостачальника на провадження діяльності з постачання електричної енергії, її зупинення або анулювання, а також в інших випадках, передбачених цим Законом, на період зміни електропостачальника постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками “останньої надії” відповідно до статті 64 цього Закону.
Стаття 73. Збереження інформації
{Стаття 73 набирає чинності з 1 липня 2019 року – див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
Стаття 74. Організація комерційного обліку на ринку електричної енергії
1) установлення, налаштування, заміна, модернізація, введення та виведення з експлуатації, а також технічна підтримка та обслуговування засобів комерційного обліку, допоміжного обладнання та автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії, їх програмного та апаратного забезпечення;
2) збір, керування та адміністрування даних щодо комерційного обліку відповідно до кодексу комерційного обліку.
Оператор системи передачі та оператори систем розподілу можуть залучати для забезпечення комерційного обліку інших постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії.
Оператор системи розподілу не має права відмовити учасникам ринку у наданні послуг комерційного обліку електричної енергії на території здійснення своєї ліцензованої діяльності.
Плата за послуги комерційного обліку, що надаються оператором системи розподілу на території здійснення його ліцензованої діяльності, розраховується відповідно до методики, затвердженої Регулятором.
Стаття 75. Розрахунки на ринку електричної енергії
Кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оператора ринку перераховуються відповідно до правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку на:
1) поточні рахунки учасників ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, крім електропостачальників, за продану електричну енергію на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників за продану ними електричну енергію на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку.
Кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:
1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;
3) поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
Такий алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника передбачає, за звичайних умов, перерахування всіх коштів, що надходять від покупців на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника, у повному обсязі на поточні рахунки електропостачальника.
Внесення змін до зазначеного алгоритму здійснюється виключно у разі прострочення електропостачальником у строки та порядку, що визначені правилами ринку, оплати вартості його небалансів електричної енергії. Такі зміни до алгоритму діють до повного погашення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму вносяться на підставі подання оператора системи передачі у разі виникнення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму мають передбачати, що кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі до повного погашення недоплати за куплений електропостачальником небаланс електричної енергії.
Операції за поточними рахунками із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку не підлягають зупиненню.
У разі неповернення у цей строк коштів, сплачених на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають стягненню до державного бюджету як санкція за вчинене правопорушення. Зарахування коштів до державного бюджету не звільняє їхніх отримувачів від повернення цих коштів відповідному учаснику ринку.
Розділ XV
ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ
Стаття 76. Порядок розгляду скарг та вирішення спорів
Правовий статус, порядок та умови діяльності енергетичного омбудсмена визначаються законом.
Розділ XVI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УЧАСНИКІВ РИНКУ
Стаття 77. Відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії
1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності;
2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
3) порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;
4) крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку;
5) розкомплектування та пошкодження об’єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об’єктів;
6) пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку;
7) неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності;
8) необґрунтована відмова в доступі до системи передачі або системи розподілу або у приєднанні до системи передачі або системи розподілу;
9) створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю);
10) порушення правил охорони об’єктів електроенергетики;
11) дії, що перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об’єктів електроенергетики виконувати свої службові обов’язки;
12) припинення постачання електричної енергії споживачам, що не допускають порушень своїх договірних зобов’язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та/або електропостачальником;
13) неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
14) пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо;
15) відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов’язок надання такого доступу встановлений законодавством;
16) невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб’єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов’язків посадовими особами таких суб’єктів;
17) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації оператору системи передачі, оператору системи розподілу та суб’єктам владних повноважень на ринку електричної енергії, якщо обов’язковість подання такої інформації встановлена законом, а також неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;
18) несанкціоноване втручання в роботу об’єктів електроенергетики.
1) попередження про необхідність усунення порушень;
2) штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
1) до 10 відсотків річного доходу (виручки) вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання, що визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) всіх електроенергетичних підприємств, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання, – на вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;
2) до 10 відсотків річного доходу (виручки) оператора системи передачі – на оператора системи передачі за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;
3) до 10 відсотків річного доходу (виручки) оператора системи розподілу – на оператора системи розподілу за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи розподілу, передбачених цим Законом;
4) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:
а) за провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб’єкта;
б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню;
в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
г) за відмову в доступі до системи передачі або системи розподілу в непередбачених законом випадках;
5) від 1 тисячі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:
а) за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора, прийнятих у межах його повноважень;
б) за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації Регулятору, оператору системи передачі, оператору системи розподілу, якщо обов’язковість подання такої інформації встановлена законодавством, а також за неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;
6) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, у разі виявлення правопорушень на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:
а) за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів – до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
б) за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої нормативно-правовими актами, що регулюють засади функціонування об’єднаної енергетичної системи України і постачання електричної енергії, – до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом’якшуючими обставинами.
Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.
Застосування санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо правопорушення було виявлено через три або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення – його припинення) або виявлення його наслідків.
Суми штрафів, у разі їх несплати, стягуються у судовому порядку.
Положення про діяльність тимчасової адміністрації розробляється та затверджується Регулятором за погодженням з Антимонопольним комітетом України.
Розділ XVII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
статті 21, яка набирає чинності через дев’ять місяців з дня опублікування цього Закону;
статей 32, 34-36, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону;
частин першої, третьої – одинадцятої статті 47, статті 48, частини другої статті 56, які набирають чинності через вісімнадцять місяців з дня опублікування цього Закону;
частини другої статті 47, яка набирає чинності через тридцять шість місяців з дня опублікування цього Закону;
статей 54-55, 66-71, 73, які набирають чинності з 1 липня 2019 року;
статей 63, 64, які набирають чинності через дванадцять місяців з дня опублікування цього Закону;
підпункту 9 пункту 24 цього розділу, який набирає чинності з дати початку дії нового ринку електричної енергії.
Аукціони з розподілу вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів із застосуванням положень статей 38-41, 42 цього Закону проводяться з відповідних дат, визначених Регулятором, але не пізніше аукціонів з розподілу вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів на 2019 рік.
До цієї дати аукціони з розподілу вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів проводяться відповідно до порядку, затвердженого Регулятором.
За наявності обмежень доступ до пропускної спроможності надається за принципом першочергового задоволення заявок учасників ринку, які пропонують найвищу ціну. У разі відсутності обмежень пропускної спроможності оператор системи передачі приймає усі комерційні обміни щодо експорту-імпорту електричної енергії в повному обсязі та надає доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів на безоплатній основі.
У разі довготривалих, частих обмежень оператором системи передачі застосовуються заздалегідь визначені та узгоджені методи управління обмеженнями. Управління обмеженнями має здійснюватися із застосуванням недискримінаційних ринкових механізмів, що забезпечують ефективні економічні сигнали учасникам ринку і оператору системи передачі та сприяють міждержавній торгівлі електричною енергією.
Процедура управління перевантаженнями та розподіл пропускної спроможності для імпорту та експорту електричної енергії застосовуються незалежно від функціонування оптового ринку електричної енергії України.
Методи управління обмеженнями мають забезпечити відповідність перетоків електричної енергії, що виникають внаслідок розподілу пропускної спроможності, стандартам операційної безпеки. При управлінні обмеженнями не допускається дискримінація між комерційними обмінами.
Оператор системи передачі може відмовити учаснику ринку в доступі до пропускної спроможності міждержавних перетинів при одночасному виникненні таких умов:
1) збільшення перетоків електричної енергії за результатами надання такого доступу призводить до порушення операційної безпеки;
2) запропонована учасником ринку ціна за доступ до пропускної спроможності є нижчою за ціни, запропоновані учасниками ринку, доступ до пропускної спроможності яким буде надано.
Оператор системи передачі може обмежувати міждержавну пропускну спроможність з метою недопущення порушення операційної безпеки в ОЕС України. Оператор системи передачі повинен інформувати учасників ринку про обмеження пропускної спроможності та про причини таких обмежень. При здійсненні балансування ОЕС України шляхом оперативних заходів та передиспетчеризації, оператор системи передачі має враховувати вплив таких заходів на енергосистеми суміжних держав.
Обмеження комерційних обмінів повинні мати недискримінаційний характер. Учасникам ринку, які отримали доступ до пропускної спроможності, оператор системи передачі має повернути кошти за обмеження прав використання розподіленої пропускної спроможності, крім випадків, коли таке обмеження стало наслідком дії обставин непереборної сили. Обсяг коштів, які підлягають поверненню, розраховується відповідно до порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Вся доступна пропускна спроможність міждержавних перетинів має бути запропонована у процесі розподілу учасникам ринку з урахуванням дотримання стандартів операційної безпеки.
Оператор системи передачі визначає величину доступної пропускної спроможності для всіх напрямків згідно з методикою, яка розробляється оператором системи передачі відповідно до досвіду (практики) ENTSO-E та затверджується Регулятором.
До затвердження цієї методики оператор системи передачі повинен керуватися чинною на день набрання чинності цим Законом методикою розрахунку доступної пропускної спроможності.
Вільна пропускна спроможність міждержавних перетинів має розподілятися на явному та/або неявному аукціонах, які проводяться за процедурою електронного аукціону з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Обидва аукціони можуть проводитися для одного й того самого міждержавного перетину.
Механізми управління обмеженнями мають застосовуватися для короткострокового, середньострокового та довгострокового періодів розподілу пропускної спроможності.
Під час розподілу пропускної спроможності не може допускатися дискримінація між учасниками ринку, які бажають отримати доступ до пропускної спроможності у будь-якому напрямку. Усі учасники ринку мають право брати участь у процесі розподілу пропускної спроможності, за умови що вони зареєстровані відповідно до порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Встановлення цінових обмежень під час процедур розподілу пропускної спроможності забороняється, крім випадків нових міждержавних ліній електропередачі, які підлягають звільненню відповідно до статті 24 цього Закону.
На кожному аукціоні розподіляється частина доступної пропускної спроможності, запланована для розподілу на цьому аукціоні, а також пропускна спроможність, що не була раніше розподілена, та невикористана величина пропускної спроможності, розподіленої на попередніх аукціонах.
Учасники ринку, які отримали доступ до пропускної спроможності на річному та місячному аукціоні, мають право передати або продати іншим учасникам ринку електричної енергії доступ до пропускної спроможності, повідомивши про це оператора системи передачі у встановленому порядку. У разі відмови у передачі або продажу пропускної спроможності одним учасником ринку іншому оператор системи передачі повинен чітко та прозоро пояснити причини такої відмови відповідним учасникам ринку та Регулятору. Перелік підстав, за яких оператор системи передачі може відмовити у передачі або продажу пропускної спроможності одним учасником ринку іншому, визначається порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Перед кожним розподілом пропускної спроможності оператор системи передачі має оприлюднити обсяг пропускної спроможності, яка буде розподілятися, а також періоди часу, протягом яких пропускна спроможність буде скорочена або недоступна згідно з порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Учасники ринку мають у встановлені строки надавати оператору системи передачі повідомлення про використання придбаної ними пропускної спроможності відповідно до порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Оператор системи передачі розподіляє невикористану пропускну спроможність на аукціонах для наступних періодів розподілу. Оператор системи передачі визначає структуру розподілу пропускної спроможності для різних часових періодів, яка може включати резервування частки пропускної спроможності для розподілу на добу наперед. Структура розподілу погоджується Регулятором. При складанні структури розподілу пропускної спроможності оператор системи передачі має враховувати операційні умови та рівень узгодженості часток пропускної спроможності та часових періодів, визначених для різних механізмів розподілу пропускної спроможності.
Оператор системи передачі електроенергії оприлюднює, зокрема:
1) дані щодо спроможності мережі, доступу до мережі та використання мережі, враховуючи інформацію про наявність обмежень пропускної спроможності, методи управління обмеженнями та плани щодо їх усунення у подальшому;
2) дані щодо пропускної спроможності міждержавних перетинів та функціонування енергосистеми, зокрема:
а) інформацію про довгострокові перспективи розвитку інфраструктури системи передачі та вплив такого розвитку на пропускну спроможність міждержавних перетинів – щороку;
б) прогноз вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів на ринку електричної енергії на наступний тиждень, враховуючи всю наявну відповідну інформацію, – щотижня;
в) інформацію про розподілену пропускну спроможність міждержавних перетинів на кожний розрахунковий період та відповідні умови використання пропускної спроможності з метою визначення обсягів вільної пропускної спроможності;
г) інформацію про розподілену пропускну спроможність міждержавних перетинів після кожного розподілу та її ціну;
ґ) інформацію про усю використану пропускну спроможність міждержавних перетинів для кожного розрахункового періоду – невідкладно після отримання повідомлень про її використання;
д) реальний опис дій щодо обмеження пропускної спроможності міждержавних перетинів, прийнятих оператором системи передачі з метою вирішення проблемних питань під час експлуатації мережі та/або системи;
е) інформацію про планові та фактичні відключення на міждержавних лініях;
є) позапланові та/або аварійні відключення енергоблоків, встановлена потужність яких перевищує 100 МВт;
3) дані щодо узагальненого прогнозного та фактичного попиту, доступності та фактичного використання генеруючих потужностей та електроустановок споживання, здатних до регулювання, доступності та використання мережі та перетинів, балансуючої електричної енергії та резервів потужності;
4) процедури управління обмеженнями та розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, які застосовуються оператором системи передачі.
Оператором системи передачі мають бути оприлюднені відповідні фактичні дані.
До всієї інформації, що оприлюднюється оператором системи передачі, забезпечується вільний доступ. Усі дані мають містити інформацію за останні два роки.
Оператор системи передачі має забезпечити механізми координації та обміну даними для забезпечення безпеки мережі в частині управління обмеженнями. Оператор системи передачі має регулярно обмінюватися даними щодо параметрів мережі з операторами систем передачі суміжних держав. За відповідним запитом ці дані надаються Регулятору. При підготовці до експлуатації мережі на наступну добу оператор системи передачі обмінюється інформацією з операторами систем передачі суміжних держав, зокрема щодо запланованої топології мережі, доступних та планованих навантажень енергоблоків та перетоків електричної енергії для оптимізації експлуатації мережі.
Учасники ринку надають оператору системи передачі дані, необхідні для проведення обміну інформацією щодо пропускної спроможності міждержавних перетинів, відповідно до цього Закону, правил ринку та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Учасники ринку не мають зобов’язань щодо інформування оператора системи передачі стосовно їхніх комерційних контрактів із купівлі та продажу електричної енергії.
Розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів здійснюється у координації з оператором системи передачі відповідного міждержавного перетину. Координація розподілу пропускної спроможності має включати, зокрема, перевірку перетоків на відповідність вимогам безпеки мережі при оперативному плануванні та веденні режиму в реальному часі, порядок обміну інформацією між операторами систем передачі.
Для здійснення експорту електричної енергії її необхідний обсяг закуповується на оптовому ринку електричної енергії України, що функціонує відповідно до Закону України “Про електроенергетику”, за оптовою ринковою ціною, що визначається за правилами оптового ринку електричної енергії України.
Передача електричної енергії здійснюється на підставі договору з оператором системи передачі. Оператор системи передачі укладає з переможцем аукціону договір про доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України, включаючи технічні умови забезпечення експорту та імпорту електричної енергії. Примірна форма договору про доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України затверджується Регулятором.
{Абзац другий пункту 3 розділу XVII виключено на підставі Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
{Абзац третій пункту 3 розділу XVII виключено на підставі Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
{Абзац четвертий пункту 3 розділу XVII виключено на підставі Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
{Абзац п’ятий пункту 3 розділу XVII виключено на підставі Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
{Абзац шостий пункту 3 розділу XVII виключено на підставі Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
{Абзац сьомий пункту 3 розділу XVII виключено на підставі Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
До набрання чинності статтею 68 цього Закону оператор системи передачі (до початку його діяльності – державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України) здійснює балансування з метою надання/отримання аварійної допомоги операторам систем передачі суміжних держав відповідно до контрактів про надання/отримання аварійної допомоги, укладених між відповідними операторами систем передачі, на умовах, погоджених Регулятором. Купівля/продаж електричної енергії з цією метою здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України.
координація роботи державних органів, установ, організацій та суб’єктів господарювання з питань запровадження нового ринку електричної енергії;
підготовка пропозицій та рекомендацій щодо заходів, пов’язаних із впровадженням нового ринку електричної енергії;
контроль за виконанням заходів щодо запровадження нового ринку електричної енергії.
Координаційний центр функціонує до запровадження нового ринку електричної енергії. Рішення Координаційного центру не можуть впливати на незалежність Регулятора.
До видачі відповідної ліцензії оператору системи передачі функції оператора системи передачі, визначені цим Законом, виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління.
Діяльність з виробництва електричної енергії здійснюється на підставі чинних ліцензій, виданих до дня набрання чинності цим Законом, до дати, з якої починає діяти новий ринок електричної енергії.
{Абзац перший пункту 11 розділу XVII в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
до 31 грудня 2020 року – 0 відсотків;
з 1 січня 2021 року – 10 відсотків;
з 1 січня 2022 року – 20 відсотків;
з 1 січня 2023 року – 30 відсотків;
з 1 січня 2024 року – 40 відсотків;
з 1 січня 2025 року – 50 відсотків;
з 1 січня 2026 року – 60 відсотків;
з 1 січня 2027 року – 70 відсотків;
з 1 січня 2028 року – 80 відсотків;
з 1 січня 2029 року – 90 відсотків;
з 1 січня 2030 року – 100 відсотків.
До 31 грудня 2029 року відшкодування суб’єктом господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують енергію вітру, та входить до складу балансуючої групи гарантованого покупця, вартості свого небалансу гарантованому покупцю здійснюється у разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії такого суб’єкта господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії більш як на 20 відсотків.
До 31 грудня 2029 року відшкодування суб’єктом господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують гідроенергію (лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), та входить до складу балансуючої групи гарантованого покупця, вартості врегулювання свого небалансу гарантованому покупцю здійснюється у paзi відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії такого суб’єкта господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії більш як на 5 відсотків.
До 31 грудня 2029 року відшкодування суб’єктом господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують енергію сонячного випромінювання, та входить до складу балансуючої групи гарантованого покупця, вартості свого небалансу гарантованому покупцю здійснюється у разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії такого суб’єкта господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії більш як на 10 відсотків.
До 31 грудня 2029 року частка відшкодування вартості врегулювання небалансу гарантованому покупцю суб’єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), введених в експлуатацію до дня набрання чинності цим Законом, становить 0 відсотків.
З 31 грудня року, в якому відбулося фактичне досягнення всіма суб’єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, у щорічному енергетичному балансі України частки в розмірі 5 відсотків і більше відшкодування суб’єктом господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують енергію вітру, вартості його небалансу гарантованому покупцю здійснюється у разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії таким суб’єктом господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії більш як на 10 відсотків; для суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують енергію сонячного випромінювання, – у разі відхилення більш як на 5 відсотків; для суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують гідроенергію (лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), – у разі відхилення більш як на 5 відсотків. Підтвердження досягнення всіма суб’єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, у щорічному енергетичному балансі України частки в розмірі 5 відсотків і більше здійснюється уповноваженим Кабінетом Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
12.1. Порядок надання підтримки виробникам, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, затверджується Кабінетом Міністрів України та повинен містити:
вимоги до аудиту технічного стану теплоелектроцентралі;
вимоги до техніко-економічного обґрунтування доцільності їх реконструкції та/або модернізації;
зобов’язання виробника щодо реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі;
умови придбання послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
12.2. Рішення про тимчасову підтримку приймається індивідуально для кожного виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, у разі:
вищої за ринкову ціну собівартості виробництва електричної енергії теплоелектроцентраллю без проведення реконструкції та/або модернізації;
відсутності альтернативних джерел теплової енергії на території теплопостачання теплоелектроцентралі;
наявності техніко-економічного обґрунтування, розробленого за результатами аудиту технічного стану теплоелектроцентралі, щодо доцільності реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі порівняно з будівництвом нових альтернативних джерел теплопостачання;
наявності техніко-економічного обґрунтування щодо доцільності реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі для ОЕС України.
12.3. Рішення про тимчасову підтримку виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, або про відмову в підтримці приймається протягом трьох місяців з дня звернення такого виробника на підставі висновку комісії, склад якої визначається Кабінетом Міністрів України. До складу комісії входять посадові (службові) особи:
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі;
Регулятора;
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;
органів місцевого самоврядування, повноваження яких поширюються на територію теплопостачання теплоелектроцентралі;
відповідного виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі;
інших органів державної влади, проектних, наукових установ, галузевих громадських організацій (за згодою).
12.4. Вимоги до техніко-економічного обґрунтування доцільності реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі мають стосуватися, зокрема:
типу основного палива до та після реконструкції та/або модернізації;
зміни електричної та теплової потужності у результаті реконструкції та/або модернізації;
співвідношення теплової та електричної потужності при реконструкції та/або модернізації;
рівня питомих витрат палива на виробництво електричної та теплової енергії;
рівня викидів шкідливих речовин;
використання при заміні основних елементів обладнання новітніх технологій, що забезпечить підвищення коефіцієнта корисної дії об’єкта реконструкції та/або модернізації.
12.5. Реконструкція та/або модернізація теплоелектроцентралі здійснюється за рахунок коштів виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, та/або власника такої теплоелектроцентралі.
12.6. Тимчасова підтримка виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, надається шляхом запровадження державної регульованої ціни на електричну енергію, вироблену на такій теплоелектроцентралі, на строк реконструкції та/або модернізації та повернення залучених з цією метою коштів, але не більше граничного строку, встановленого підпунктом 12.9 цього пункту.
12.7. Державна регульована ціна закупівлі електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, встановлюється Регулятором для кожної окремої теплоелектроцентралі на обсяг відпуску електричної енергії, визначений на підставі графіка виробництва теплової енергії. Методика розрахунку державної регульованої ціни на електричну енергію для виробників, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, затверджується Регулятором та має забезпечувати відшкодування економічно обґрунтованих витрат, у тому числі покриття обґрунтованих інвестицій, та отримання прибутку з урахуванням справедливого розподілу витрат між діяльністю з виробництва електричної та теплової енергії.
12.8. Відповідна тимчасова підтримка діє за умови дотримання виробником зобов’язань щодо виконання робіт з реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі та строків реалізації етапів проекту реконструкції та/або модернізації.
Моніторинг виконання зобов’язань щодо реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі, у тому числі строків реалізації етапів виконання проекту, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, щонайменше один раз на рік.
За результатами моніторингу Кабінет Міністрів України може переглянути рішення про тимчасову підтримку виробника, що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі.
12.9. Виробники, стосовно яких прийнято рішення про тимчасову підтримку, надають оператору системи передачі послугу з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії до 1 липня 2024 року.
Оператор системи передачі укладає договори про надання послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
Вартість послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії повинна забезпечувати теплоелектроцентралям покриття різниці між вартістю електричної енергії за державною регульованою ціною та вартістю цієї електричної енергії за цінами ринку “на добу наперед”.
Зобов’язання щодо оплати послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії виникають у оператора системи передачі після укладення договору про надання відповідної послуги. Типовий договір про надання послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії затверджується Регулятором та передбачає порядок зміни умов тимчасової підтримки виробників або скасування придбання відповідної послуги у разі невиконання виробником зобов’язань щодо реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі.
12.10. Регулятор щороку встановлює граничні показники обсягу та вартості послуг з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, в межах яких оператор системи передачі здійснює придбання таких послуг.
Джерелом фінансування послуг з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії є тариф оператора системи передачі.
{Абзац перший пункту 13 розділу XVII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме:
суб’єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов’язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;
упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб’єкт господарювання;
{Абзац четвертий пункту 13 розділу XVII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
{Пункт 13 розділу XVII доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Упродовж строку виконання електропостачальником, створеним у результаті здійснення заходів з відокремлення, функцій постачальника універсальних послуг:
тариф на послуги постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики;
надання універсальних послуг здійснюється з дотриманням умов щодо виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, передбачених статтею 62 цього Закону.
До дати запровадження двосторонніх договорів, ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку постачальник універсальних послуг купує електричну енергію для постачання споживачам відповідно до Закону України “Про електроенергетику”, а ціни, за якими постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам, встановлюються Регулятором.
Споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності цим Законом здійснював постачання електричної енергії постачальник за регульованим тарифом, мають обрати собі електропостачальника та укласти з ним договір постачання електричної енергії споживачу до 1 січня 2019 року. Оператор системи розподілу за згодою відповідного споживача повинен надати електропостачальнику інформацію про споживача, необхідну для зміни електропостачальника.
{Абзац десятий пункту 13 розділу XVII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом України “Про ринок електричної енергії” для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону.
{Пункт 13 розділу XVII доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
До обрання споживачами (крім побутових та малих непобутових споживачів) електропостачальника постачання електричної енергії таким споживачам здійснюється постачальником за регульованим тарифом за роздрібними тарифами, що регулюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.
У разі необрання споживачем (крім побутового та малого непобутового споживача) нового електропостачальника до 1 січня 2019 року постачання електричної енергії такому споживачу здійснюється постачальником “останньої надії” відповідно до статті 64 цього Закону.
{Абзац чотирнадцятий пункту 13 розділу XVII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню з 1 січня 2019 року. До анулювання зазначених ліцензій діяльність з розподілу та постачання електричної енергії провадиться на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня набрання чинності цим Законом.
{Абзац п’ятнадцятий пункту 13 розділу XVII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Діяльність з розподілу електричної енергії з 1 січня 2019 року здійснюється на підставі нових ліцензій на провадження діяльності з розподілу електричної енергії.
{Абзац шістнадцятий пункту 13 розділу XVII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Вертикально інтегрований суб’єкт господарювання повинен не пізніше ніж через сім місяців з дня набрання чинності цим Законом надати Регулятору інформацію про здійснення заходів з відокремлення та інформувати Регулятора про їх виконання.
Вертикально інтегрований суб’єкт господарювання повинен забезпечити інформування споживачів про здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, зокрема щодо умов постачання електричної енергії під час та після відокремлення, шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті постачальника за регульованим тарифом та на платіжних документах.
За відсутності електропостачальника для здійснення функцій постачальника універсальних послуг на закріпленій території до 1 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України проводить конкурс на визначення постачальника універсальної послуги відповідно до статті 63 цього Закону.
{Абзац дев’ятнадцятий пункту 13 розділу XVII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Виконання вертикально інтегрованим суб’єктом господарювання вимог щодо відокремлення оператора системи розподілу, передбачених цим Законом, не є порушенням зобов’язань, які випливають з умов договорів (контрактів) купівлі-продажу об’єктів приватизації (акцій, часток), у тому числі умов продажу об’єктів приватизації (акцій, часток), і не потребує надання згоди Фонду державного майна України або інших органів приватизації.
Прийняття інвестором (покупцем) об’єктів приватизації (акцій, часток) рішень про відокремлення оператора системи розподілу на виконання вимог цього Закону не є порушенням зобов’язань, які випливають з умов договорів (контрактів) купівлі-продажу об’єктів приватизації (акцій, часток), у тому числі умов продажу об’єктів приватизації (акцій, часток).
У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов’язків:
пов’язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;
за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж;
за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;
за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;
за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;
за зобов’язаннями, пов’язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;
за зобов’язаннями, пов’язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов’язаннями, пов’язаними з власними або придбаними цінними паперами.
Вимоги щодо порядку відокремлення оператора системи розподілу, встановлені цим пунктом, не є обов’язковими для оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого не перевищує 100 тисяч.
протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом провести реорганізацію підприємства, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, шляхом виділу з його складу структурних підрозділів (філій) оператора ринку та гарантованого покупця та протягом 24 місяців створити на їх базі підприємства, що будуть виконувати відповідні функції. При цьому з дати початку дії нового ринку електричної енергії гарантований покупець є правонаступником оптового постачальника електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом (у тому числі за договорами, укладеними відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України “Про ринок електричної енергії”), договорами купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, укладеними оптовим постачальником електричної енергії відповідно до цього Закону;
{Абзац другий пункту 16 розділу XVII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}
протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом провести корпоратизацію підприємства, що здійснює диспетчерське управління ОЕС України та передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, з урахуванням вимог цього Закону щодо відокремлення оператора системи передачі;
протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити подання оператором системи передачі запиту на сертифікацію до Регулятора;
протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом провести реорганізацію Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж та Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії шляхом утворення центрального органу виконавчої влади, що здійснює державний нагляд (контроль) в галузі електроенергетики;
без проведення конкурсу, передбаченого частиною другою статті 64 цього Закону, визначити електропостачальника (електропостачальників) державної форми власності, на якого з 1 січня 2019 року тимчасово, до 1 січня 2021 року, покласти функції постачальника “останньої надії”, одночасно визначивши територію здійснення діяльності такого електропостачальника (електропостачальників);
{Пункт 16 розділу XVII доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
до 1 липня 2020 року провести конкурс з вибору постачальників універсальних послуг відповідно до цього Закону;
протягом 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, та державним підприємством, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, закупівлі та впровадження в експлуатацію програмного та технічного забезпечення, товарів та послуг, необхідних для забезпечення функціонування ринку “на добу наперед”, внутрішньодобового ринку та балансуючого ринку, виконання функцій оператора системи передачі, адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, гарантованого покупця;
забезпечити виконання Фондом державного майна України таких положень:
вжити заходів для виконання електропостачальними компаніями, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків та функції з управління якими передані Фонду державного майна України, вимог щодо відокремлення та незалежності оператора системи розподілу, встановлених цим Законом,
сприяти прийняттю інвестором (покупцем) об’єктів приватизації (акцій, часток) електропостачальних компаній рішень про відокремлення видів діяльності на виконання вимог цього Закону з дотриманням умов договорів (контрактів) купівлі-продажу об’єктів приватизації (акцій, часток) таких електропостачальних компаній, зокрема умов продажу об’єктів приватизації (акцій, часток),
у процесі приватизації енергопостачальних компаній (акцій, часток) за рекомендацією конкурсної комісії включати до умов продажу та умов договорів купівлі-продажу таких компаній зобов’язання інвестора (покупця) щодо здійснення юридичного та організаційного відокремлення діяльності з розподілу від інших видів діяльності;
протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити порядок надання підтримки виробникам, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях;
протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити необхідні нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії;
протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення функціонування нового ринку електричної енергії;
у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України проекти змін до законодавчих актів України, що випливають із цього Закону.
затвердити такі документи:
протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом – правила ринку, правила ринку “на добу наперед”, правила управління обмеженнями та порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, кодекс комерційного обліку, кодекс системи передачі, кодекс систем розподілу, методику (порядок) формування плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу, правила роздрібного ринку;
{Абзац четвертий пункту 17 розділу XVII виключено на підставі Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом – нормативно-правові акти, необхідні для забезпечення відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної енергії;
протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом – порядок здійснення сертифікації оператора системи передачі;
протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом – ліцензійні умови провадження господарської діяльності із здійснення функцій оператора ринку, гарантованого покупця, з виробництва електричної енергії, з трейдерської діяльності;
протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття та затвердження інших нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
до 1 січня 2019 року затвердити примірні форми договорів купівлі-продажу електричної енергії, що укладаються на оптовому ринку електричної енергії підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, з оператором системи розподілу, постачальником електричної енергії споживачам, постачальником універсальної послуги, постачальником “останньої надії”.
{Пункт 17 розділу XVII доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Регулятору забезпечити нарахування до 1 липня 2019 року інвестиційної складової до тарифу на електричну енергію виробників, визначених в абзаці першому цього пункту.
Кабінету Міністрів України забезпечити завершення виплати величини інвестиційної складової до 1 липня 2020 року відповідно до статті 62 цього Закону.
у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та подати Регулятору проект правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку;
до початку діяльності гарантованого покупця як окремого підприємства виконувати функції, права та обов’язки гарантованого покупця, зокрема щодо укладення відповідно до цього Закону договорів купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом (у тому числі договорів, укладених відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України “Про ринок електричної енергії”), організації проведення аукціонів з розподілу квот підтримки та укладення договорів з переможцями аукціонів.
{Пункт 19 розділу XVII в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}
розробити та подати на затвердження Регулятору проекти правил ринку, проект кодексу системи передачі, проект кодексу комерційного обліку, проект правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж;
розробити та подати на погодження Регулятору програму заходів з недопущення конфлікту інтересів, передбачену статтею 33 цього Закону;
розробити проекти нормативно-правових актів, необхідних для впровадження надання допоміжних послуг.
Закон України “Про електроенергетику” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами), крім:
визначення термінів “енергогенеруючі компанії”, “енергопостачальники”, “оптовий ринок електричної енергії України”, “учасники оптового ринку електричної енергії України”, “граничні показники”, “поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії”, “алгоритм оптового ринку електричної енергії”, “оптове постачання електричної енергії”, “уповноважений банк”, передбачених статтею 1, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії;
статті 9, яка втрачає чинність через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом;
абзаців першого і другого частини другої статті 12, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії;
статей 15, 15–1, 17, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії;
Закон України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 22, ст. 781 із наступними змінами).
1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):
у статті 275:
абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
“Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”;
частину четверту виключити;
статтю 276 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:
“9. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”;
статтю 277 виключити;
частину третю статті 278 викласти в такій редакції:
“3. Правові умови організації та здійснення купівлі-продажу електричної енергії встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”;
2) у Законі України “Про електроенергетику” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами):
у статті 15:
перше речення доповнити словами і цифрами “крім електричної енергії, що купується (продається) відповідно до розділу XVII Закону України “Про ринок електричної енергії”;
друге речення виключити;
частину другу викласти в такій редакції:
“До прийняття рішення про запровадження нового ринку електричної енергії, передбаченого Законом України “Про ринок електричної енергії”, функціонування оптового ринку електричної енергії України здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розділом XVII Закону України “Про ринок електричної енергії”;
3) у Законі України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 37, ст. 332 із наступними змінами):
у розділі “Орган управління Міненерго” переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, виключити таку позицію:
“00100227 Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” 252032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27″;
розділ “Орган управління Міненерго” переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, доповнити такою позицією:
“00100227 Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” 252032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25″;
4) частину четверту статті 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365; 2011 р., № 45, ст. 484; 2016 р., № 28, ст. 533) доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
“Електроенергетичні підприємства, які не зобов’язані публікувати фінансову звітність відповідно до цієї статті, забезпечують доступність своєї фінансової звітності для ознайомлення громадськості за місцезнаходженням виконавчого органу підприємства”;
5) у Законі України “Про природні монополії” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 30, ст. 238 із наступними змінами):
частину першу статті 3 викласти в такій редакції:
“1. Законодавство України про природні монополії складається з цього Закону, Повітряного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, законів України “Про захист економічної конкуренції”, “Про транспорт”, “Про трубопровідний транспорт”, “Про залізничний транспорт”, “Про ринок електричної енергії”, “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг”, “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, “Про ринок природного газу”, “Про питну воду та питне водопостачання”, “Про теплопостачання”, інших законів України, що встановлюють особливості здійснення господарської діяльності у сферах природних монополій”;
в абзаці сьомому частини першої статті 5 слова “магістральними та міждержавними електричними мережами” виключити;
абзац шостий частини першої статті 6 викласти в такій редакції:
“постачання електричної енергії споживачам”;
абзац п’ятий частини першої статті 15 після слів “щодо встановлення тарифів” доповнити словами “та інших рішень, передбачених законом”;
в абзаці шостому частини першої статті 17 слова “Про електроенергетику” замінити словами “Про ринок електричної енергії”;
6) у Законі України “Про альтернативні джерела енергії” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 155 із наступними змінами):
у статті 1:
доповнити абзацами десятим – дев’ятнадцятим такого змісту:
“відновлювані джерела енергії – відновлювані невикопні джерела енергії, а саме енергія сонячна, вітрова, аеротермальна, геотермальна, гідротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів;
вітрова електростанція – група вітрових електричних установок або окрема вітрова електроустановка, устаткування і споруди, розташовані на певній території, які функціонально пов’язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для виробництва електричної енергії шляхом перетворення кінетичної енергії вітру в електричну енергію;
вітрова електроустановка – електрична установка, що перетворює кінетичну енергію вітру в електричну енергію;
виробництво елементів обладнання об’єкта електроенергетики – діяльність, пов’язана з випуском продукції, яка включає виконання достатнього рівня виробничих та технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, при цьому операції, що здійснюються в процесі виробництва, не повинні бути простими складальними операціями згідно з положеннями митного законодавства;
гарантія походження електричної енергії – документ, виданий суб’єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, на запит виробника електричної енергії, який підтверджує, що частка або визначена кількість електричної енергії вироблена з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);
“зелений” тариф – спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);
мікрогідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої не перевищує 200 кВт;
мінігідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 200 кВт, але не перевищує 1 МВт;
мала гідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 1 МВт, але не перевищує 10 МВт;
черга будівництва електричної станції – група електричних установок або окрема установка, устаткування і споруди, розташовані на певній території, які функціонально пов’язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для виробництва електричної енергії, що відповідно до проектної документації на будівництво є частиною об’єкта електроенергетики. Черга будівництва електричної станції може складатися з пускових комплексів”;
розділ II доповнити статтями 9–1 і 9–2 такого змісту:
“Стаття 9–1. Стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії
“Зелений” тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
“Зелений” тариф встановлюється для кожного суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об’єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).
“Зелений” тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду альтернативного джерела енергії.
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру.
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біомаси, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої з біомаси. Для цілей цього Закону біомасою вважається невикопна біологічно відновлювана речовина органічного походження, здатна до біологічного розкладу, у вигляді продуктів, відходів та залишків лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства і технологічно пов’язаних з ними галузей промисловості, а також складова промислових або побутових відходів, здатна до біологічного розкладу.
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біогазу, утвореного з біомаси в результаті біологічного розкладу, біогазу, отриманого шляхом примусової газифікації біомаси, біогазу, отриманого з відведених місць чи об’єктів, на яких здійснюються операції із зберігання та/або захоронення відходів, утвореного з біомаси як складової промислових або побутових відходів, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої з біогазу. Для цілей цього Закону біогазом вважається газ з біомаси.
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання.
“Зелений” тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання, для приватних домогосподарств.
“Зелений” тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру, для приватних домогосподарств.
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які експлуатують мікро-, міні- або малі гідроелектростанції, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої відповідно мікро-, міні- або малими гідроелектростанціями.
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з геотермальної енергії, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої з геотермальної енергії.
Коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється на рівні:
Категорії об’єктів електроенергетики, для яких застосовується “зелений” тариф | Коефіцієнт “зеленого” тарифу для об’єктів або його черг / пускових комплексів, введених в експлуатацію | |||||||
по 31.03.2013 включно | з 01.04.2013 по 31.12.2014 | з 01.01. 2015 по 30.06.2015 | з 01.07.2015 по 31.12.2015 | з 01.01.2016 по 31.12.2016 | з 01.01.2017 по 31.12.2019 | з 01.01.2020 по 31.12.2024 | з 01.01.2025 по 31.12.2029 | |
для електричної енергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 600 кВт | 1,20 | – | – | – | – | – | ||
для електричної енергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких більша за 600 кВт, але не перевищує 2000 кВт | 1,40 | – | – | – | – | – | ||
для електричної енергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких перевищує 2000 кВт | 2,10 | – | – | – | – | – | ||
для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю, що не перевищує 600 кВт | – | 1,20 | 1,08 | 1,08 | 0,96 | 0,84 | ||
для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт | – | 1,40 | 1,26 | 1,26 | 1,12 | 0,98 | ||
для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю більше 2000 кВт | – | 2,10 | 1,89 | 1,89 | 1,68 | 1,47 | ||
для електричної енергії, виробленої з біомаси | 2,30 | 2,30 | 2,07 | 2,30 | 2,07 | 1,84 | ||
для електричної енергії, виробленої з біогазу | – | 2,30 | 2,07 | 2,30 | 2,07 | 1,84 | ||
для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 10 МВт | 8,64 | 6,30 | 5,67 | 3,15 | 2,97 | 2,79 | 2,51 | 2,23 |
для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких перевищує 10 МВт | 4,80 | 3,50 | 3,15 | 2,97 | 2,79 | 2,51 | 2,23 | |
для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких перевищує 100 кВт | 8,28 | 6,48 | 5,83 | – | – | – | ||
для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких не перевищує 100 кВт | 7,92 | 6,66 | 5,99 | – | – | – | ||
для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд | – | – | – | 3,35 | 3,20 | 3,04 | 2,74 | 2,43 |
для електричної енергії, виробленої мікрогідроелектростанціями | 2,16 | 3,60 | 3,24 | 3,24 | 2,92 | 2,59 | ||
для електричної енергії, виробленої мінігідроелектростанціями | 2,16 | 2,88 | 2,59 | 2,59 | 2,33 | 2,07 | ||
для електричної енергії, виробленої малими гідроелектростанціями | 2,16 | 2,16 | 1,94 | 1,94 | 1,75 | 1,55 | ||
для електричної енергії, виробленої з геотермальної енергії | – | – | – | 2,79 | 2,51 | 2,23 |
Коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється на рівні:
Категорії генеруючих установок приватних домогосподарств, для яких застосовується “зелений” тариф | Коефіцієнт “зеленого” тарифу для приватних домогосподарств, заява-повідомлення про встановлення генеруючих установок яких зареєстрована енергопостачальником | |||||||
по 31.03.2013 включно | з 01.04.2013 по 31.12.2014 | з 01.01.2015 по 30.06.2015 | з 01.07.2015 по 31.12.2015 | з 01.01.2016 по 31.12.2016 | з 01.01.2017 по 31.12.2019 | з 01.01.2020 по 31.12.2024 | з 01.01.2025 по 31.12.2029 | |
для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт | – | 6,66 | 5,99 | 3,72 | 3,53 | 3,36 | 3,02 | 2,69 |
для електричної енергії, виробленої з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт | – | – | – | 2,16 | 1,94 | 1,73 |
Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об’єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об’єкта до експлуатації.
У разі якщо на об’єкті електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відповідно до цієї статті мають застосовуватися різні коефіцієнти “зеленого” тарифу, на такому об’єкті має бути встановлений окремий комерційний облік за кожною чергою (пусковим комплексом) та/або установкою, для яких застосовується окремий коефіцієнт “зеленого” тарифу.
Для суб’єктів господарювання та приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, “зелений” тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір “зеленого” тарифу для суб’єктів господарювання та приватних домогосподарств встановлюється шляхом перерахування в євро “зеленого” тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.
“Зелений” тариф для об’єктів електроенергетики, введених в експлуатацію до 31 грудня 2024 року, та приватних домогосподарств, договір про купівлю-продаж електричної енергії з якими укладено до 31 грудня 2024 року, не може бути меншим за фіксований мінімальний розмір “зеленого” тарифу, який на дату останнього у кожному кварталі засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, перераховується у національну валюту за середнім офіційним валютним курсом Національного банку України за останніх 30 календарних днів, що передують даті такого засідання.
До “зеленого” тарифу на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на об’єктах електроенергетики, у тому числі на чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), введених в експлуатацію з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2024 року, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлюється надбавка за дотримання на відповідних об’єктах визначеного статтею 9–2 цього Закону рівня використання обладнання українського виробництва. Надбавка до “зеленого” тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва встановлюється та підлягає застосуванню на весь строк дії “зеленого” тарифу. Надбавка за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва не встановлюється до “зеленого” тарифу на електричну енергію, вироблену об’єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств.
Держава гарантує, що для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об’єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об’єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб’єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.
Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування “зеленого” тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим “зеленим” тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9–2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 Закону України “Про електроенергетику”, а з дати початку дії нового ринку електричної енергії – в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України “Про ринок електричної енергії”, а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.
Стаття 9–2. Надбавка до “зеленого” тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва
Для введених в експлуатацію з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2024 року об’єктів електроенергетики, у тому числі черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), до “зеленого” тарифу встановлюється надбавка за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва.
Надбавка за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва є фіксованою у визначених цим Законом відсотках доплатою до “зеленого” тарифу, пропорційною до рівня використання суб’єктом господарювання на відповідному об’єкті електроенергетики обладнання українського виробництва.
Розмір надбавки до “зеленого” тарифу, % | Рівень використання обладнання українського виробництва, % |
5 | 30 та більше, але менше 50 |
10 | 50 та більше |
Надбавка за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для відповідного об’єкта електроенергетики встановлюється у грошовому виразі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на кожну дату перерахунку фіксованого мінімального розміру “зеленого” тарифу.
Порядок визначення рівня використання обладнання українського виробництва на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), та встановлення відповідної надбавки до “зеленого” тарифу затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідність рівня використання обладнання українського виробництва вимогам, встановленим цим Законом, визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі поданого суб’єктом господарювання розрахунку та підтвердних документів.
Рівень використання обладнання українського виробництва на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається як сума відповідних питомих відсоткових показників елементів обладнання. У разі наявності декількох однакових елементів обладнання на відповідному об’єкті електроенергетики (черзі/пусковому комплексі) питомий відсотковий показник такого елемента обладнання приймається до розрахунку рівня використання обладнання українського виробництва лише за умови українського походження кожного з таких однакових елементів. Питомі відсоткові показники елементів обладнання становлять:
а) на об’єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з енергії вітру:
Елементи обладнання | Питомий відсотковий показник, % |
Лопаті | 30 |
Башта | 30 |
Гондола | 20 |
Головна рама | 20 |
Разом по об’єкту | 100; |
б) на об’єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання:
Елементи обладнання | Питомий відсотковий показник, % |
Фотоелектричні модулі | 40 |
Металоконструкції пiд фотоелектричні модулі | 15 |
Комплектна трансформаторна пiдстанцiя КТПБ-iнверторна | 15 |
Системи акумуляції енергії | 15 |
Трекерні системи | 15 |
Разом по об’єкту | 100; |
в) на об’єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з біомаси:
Елементи обладнання | Питомий відсотковий показник, % |
Котел | 25 |
Турбогенератор | 25 |
Мережеві насоси/водопідігрівачі | 10 |
Система подачі палива (конвеєри безперервної дії для подачі палива) | 10 |
Обладнання для фiльтрування або очищення газiв | 15 |
Система водопідготовки | 5 |
Градирні/конденсатори пари | 5 |
Станції очистки господарсько-побутових стічних вод, дощових та виробничих вод, шнекові дегідратори осаду та аналогічне устаткування | 5 |
Разом по об’єкту | 100; |
г) на об’єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з біогазу:
Елементи обладнання | Питомий відсотковий показник, % |
Металоконструкції/залізобетонні/сталеві конструкції, з яких побудований генератор газу (газгольдер/реактор анаеробного зброджування/газифікатор і т.п.) | 35 |
Міксери підготовки та подачі біомаси і двигуни до них | 10 |
Газові компресори/газодувки | 5 |
Обладнання для фільтрування або очищення газів | 15 |
Когенераційні установки (модулі)/ електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням | 35 |
Разом по об’єкту | 100; |
ґ) на об’єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з біогазу, видобутого з відведених місць чи об’єктів, на яких здійснюються операції із зберігання та захоронення відходів:
Елементи обладнання | Питомий відсотковий показник, % |
Труби для видобутку та збору газу | 15 |
Газові компресори/газодувки | 15 |
Система збору конденсату | 5 |
Обладнання для фільтрування або очищення газiв | 10 |
Когенераційні установки (модулі)/ електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням | 45 |
Системи утилізації газу/факельні установки | 10 |
Разом по об’єкту | 100; |
д) на об’єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з біогазу, отриманого шляхом примусової газифікації біомаси:
Елементи обладнання | Питомий відсотковий показник, % |
Система підготовки та подачі палива (конвеєри безперервної дії для подачі палива тощо) | 15 |
Газифікатори та інфраструктура функціонування | 35 |
Обладнання для фільтрування або очищення газiв | 10 |
Когенераційні установки (модулі)/ електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням | 40 |
Разом по об’єкту | 100; |
е) на об’єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з використанням гідроенергії на мікро-, міні- та малих гідроелектростанціях:
Елементи обладнання | Питомий відсотковий показник, % |
Турбіна гідравлічна | 30 |
Генератор електричний | 30 |
Головний щит управління генератора (розподільні щити, пульти та панелі) | 15 |
Системи збудження генератора (машини та апарати електричні, що мають індивідуальні функції) | 10 |
Регулятор до турбіни гідравлічної | 10 |
Системи автоматичного регулювання (цифрові апарати керування) | 5 |
Разом по об’єкту | 100; |
є) на об’єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з використанням геотермальної енергії:
Елементи обладнання | Питомий відсотковий показник, % |
Гирлове обладнання свердловин | 30 |
Турбогенератор | 40 |
Головний щит управління генератором | 5 |
Насоси подачі теплового носія в зону утворення пари | 10 |
Теплообмінник охолодження теплового носія | 10 |
Система автомагнітного регулювання | 5 |
Разом по об’єкту | 100. |
Виробництво наявних на об’єкті електроенергетики елементів обладнання на території України підтверджується сертифікатом (сертифікатами) походження, виданим (виданими) у встановленому порядку Торгово-промисловою палатою України (її регіональними представництвами) на такі елементи.
Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування “зеленого” тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим “зеленим” тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до цієї статті, в обсягах та порядку, визначених статтями 68 і 74 Закону України “Про ринок електричної енергії”, а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами”;
7) частину першу статті 8 Закону України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 46, ст. 511; 2014 р., № 23, ст. 41) викласти в такій редакції:
“Розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок встановлюється та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в ядерно-промисловому комплексі, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, з моменту введення ядерної установки в експлуатацію”;
{Підпункт 8 пункту 24 розділу XVII втратив чинність на підставі Закону № 2189-VIII від 09.11.2017}
9) у Законі України “Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 20, ст. 278; 2011 р., № 29, ст. 272):
частину першу статті 2 викласти в такій редакції:
“Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері енергозбереження між власниками когенераційних установок і операторами систем розподілу незалежно від форми власності”;
текст статті 3 викласти в такій редакції:
“Відносини у сфері комбінованого виробництва теплової та електричної енергії регулюються Законом України “Про енергозбереження”, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами”;
в абзаці четвертому частини другої та частині третій статті 8 слова “електричну та” виключити;
частини другу і третю статті 9 виключити;
у тексті Закону слова “власник когенераційної установки” в усіх відмінках замінити словами “власник (користувач) когенераційної установки” у відповідному відмінку;
10) частину другу статті 2 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483 із наступними змінами) після слів “захисту економічної конкуренції” доповнити словами “на відносини щодо сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”;
11) розділ XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про акціонерні товариства” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 50-51, ст. 384; 2011 р., № 35, ст. 344; 2013 р., № 39, ст. 517; 2016 р., № 32, ст. 555) доповнити пунктом 9 такого змісту:
“9. Протягом чотирнадцяти місяців з дня набрання чинності Законом України “Про ринок електричної енергії” до рішень вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання про створення окремого суб’єкта господарювання шляхом виділу або поділу, які приймаються на виконання вимог пункту 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії” щодо здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, не застосовуються положення частини п’ятої статті 42 цього Закону. При цьому рішення про створення шляхом виділу або поділу такого окремого суб’єкта господарювання в частині прийняття рішень з питань, передбачених пунктами 2 і 23 частини другої статті 33 цього Закону, приймаються загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих акцій.
У разі створення такого окремого суб’єкта господарювання шляхом виділу з розміщенням акцій товариства, що виділилося, виключно серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділ, та збереженням співвідношення між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, з якого здійснено виділ, або створення такого окремого суб’єкта господарювання шляхом поділу з розміщенням акцій товариств-правонаступників виключно серед акціонерів товариства, що припинилося шляхом поділу, та збереженням співвідношення між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, що припинилося шляхом поділу, положення статей 68, 69, 82 та пунктів 2 і 3 частини шостої статті 83 цього Закону не застосовуються”;
12) частину другу статті 2 Закону України “Про адміністративні послуги” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409; 2016 р., № 51, ст. 833) доповнити пунктом 15 такого змісту:
“15) сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”;
13) у Законі України “Про ліцензування видів господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158; 2016 р., № 51, ст. 833):
абзац другий частини п’ятої статті 2 після слів “Кабінет Міністрів України” доповнити словами “або інший орган державної влади у випадках, встановлених законом”;
пункт 5 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:
“5) діяльність у сфері електроенергетики, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про ринок електричної енергії”, і діяльність у сфері використання ядерної енергії, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”;
у статті 9:
абзац перший частини другої доповнити словами “крім випадків, визначених законом”;
пункт 5 частини дев’ятої після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
“виконання передбачених законом вимог щодо відокремлення і незалежності”.
У зв’язку з цим абзаци третій – п’ятий вважати відповідно абзацами четвертим – шостим;
статтю 21 доповнити пунктом 7–1 такого змісту:
“7–1. Положення частин першої і третьої статті 8 цього Закону застосовуються з урахуванням вимог Закону України “Про ринок електричної енергії”;
14) у Законі України “Про публічні закупівлі” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 9, ст. 89):
абзац одинадцятий пункту 4 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
“забезпечення функціонування ринку електричної енергії, ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також надання послуг адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, оператора ринку, гарантованого покупця відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”, надання допоміжних послуг на ринку допоміжних послуг та послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”;
пункти 7-10 частини четвертої статті 2 викласти в такій редакції:
“7) товари і послуги на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”;
8) електрична енергія, що купується та продається на ринку електричної енергії гарантованим покупцем, оператором ринку, оператором системи передачі, стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи, відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”;
9) послуги адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, оператора ринку, гарантованого покупця відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”;
10) послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”;
15) у Законі України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 833):
у частині другій статті 2 слова “Про електроенергетику” виключити, а слова “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” замінити словами “Про ринок електричної енергії”;
у статті 22:
в абзаці першому частини першої слова “Про електроенергетику” виключити, а слова “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” замінити словами “Про ринок електричної енергії”;
в абзаці першому частини четвертої слова “Про електроенергетику” замінити словами “Про ринок електричної енергії”.
Президент України | П.ПОРОШЕНКО |
м. Київ 13 квітня 2017 року № 2019-VIII |
|
ТОВ «ЮГІНТЕРЕНЕРГО» 65029, Україна, м. Одеса, вул., вул. Мечникова 2\1, офіс 11
Телефон: 048 759 92 90
Email: Info@yug-ie.com